Афоризм к теме предыдущих сообщений

Банк проводит новогоднюю акцию: открой вклад "Удачный" и прими участие в розыграше на право через год получить его обратно.

А если серьезно, то чтобы не было мучительно больно через "коллег" с подобных кредитных союзов, в ближайшее время отправлю на форум материалы о "деятельности" банков.

ЛЮБЕШІВСЬКИЙ БАНКІР ВТІК З ТОРБОЮ ГРОШЕЙ
Начальник відділення банку шахрайськими методами обібрав своїх клієнтів на сотні тисяч гривень.


Олександр НАГОРНИЙ

Те, що відомий банк «Україна» може вмить розвалитись і трудових заощаджень позбудуться мільйони, не могло приснитися і в страшному сні. Але це сталося. Те, що комерційний банк може лопнути, як мильна бульбашка, і пустити клієнтів з торбами, — це ми теж проходили в період розграбування майна. Дехто встиг познайомитися і з шахрайськими фінансовими пірамідами різного калібру.
І ось абсолютно новий урок комерційного лікнепу провів начальник Любешівського відділення обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль» Володимир Комар: забрав кошти з банку, наче з власної шкатулки, замкнув двері, як у своїй коморі, і подався в світ у пошуках кращої долі.
ВАТ «Райффайзен банк Аваль» є правонаступником за всіма правами та обов'язками акціонерного поштово-пенсійного банку «Аваль» і до нього має тепер причетність іноземний капітал. Відділення не є юридичною особою, отже, відповідальність по зобов'язаннях в його діяльності покладається на філію банку — обласну дирекцію.
Здавалось би, якщо в підрозділах банку завівся пройдисвіт, то після його виявлення і з'ясування причин такої ганьби варто відразу подбати про імідж такої солідної установи в своїх же інтересах. І не тільки повернути кошти громадянам, але й щиро вибачитись за завдану моральну шкоду. Натомість обласна дирекція... судиться з клієнтами, мовляв, гроші вкрав начальник відділення, з нього й вимагайте. Відомо, що немає людини — немає проблем. Хоч стосовно начальника відділення Володимира Комара порушено кримінальну справу прокурором області (адже це депутат районної ради від БЮТ), слідство давно призупинено, а начальник відділення в розшуку.
Схоже, зниклого мільйонера очікують з нетерпінням лише потерпілі. Наприклад, голові приватного сільськогосподарського виробничого кооперативу «Колос» Віктору Трушику треба сплачувати кредит. Однак Володимир Комар (чи ті особи, які, можливо, за ним стоять) обібрав господарство на 168 тисяч гривень. Якщо врахувати, що торік «Колос» не обминуло стихійне лихо — на великих площах загинули посіви, то дерибан банкіра ще більше роз'ятрив рани. Адже саме завдяки настирливості Віктора Трушика Міністерство аграрної політики виділило 177 тисяч гривень на відшкодування затрат при вирощуванні картоплі (господарство в Седлищі відоме своїм насінництвом). І кошти надійшли на поточний рахунок ПСВК «Колос» в Любешівське відділення обласної дирекції ВАТ «Райффайзен банк Аваль», звідкіля згідно з платіжним дорученням голови їх треба було негайно перерахувати у відділення «ПриватБанку» для погашення кредиту. Проте сусіди коштів не отримали. Через день працівники бухгалтерії привезли в Седлище виписку, що кошти Комарем спрямовані на рахунок підприємця Сергія Довжика (до речі, кума банкіра). Згодом виявилося, що на Довжика відкрито... два рахунки в одному відділенні, про що той не підозрював.
Начальник відділення після того, як забили на сполох, сказав Трушику: «Вибач, гроші я позичив до понеділка». А вже у вівторок до голови кооперативу приїхав сам Комар з начальником безпеки обласної дирекції, котрий порадив... «домовитись». Про що? Комар уклінно просив виписати платіжне доручення на Довжика. Згодом до цієї дивної просьби, як повідомив Трушик, долучились «великі люди». Вони теж просили, щоб «ситуація не вийшла за межі банку». Голова зрозумів, що його уміло підставляють. Були ще обіцянки, що Комар поїде в Луцьк і все владнає, але після обіду в четвер банкіра на своєму посту вже не було.
Почався обвал в Любешівському відділенні, хоча солідні клієнти не поспішали: адже з ними мав справу завжди коректний, ввічливий, інтелігентний начальник. Це він побачив у тісному коридорі підприємця Галину Андрухненко і люб'язно запросив у кабінет: «Біля каси багато пенсіонерів. У нас такі люди, як ви, не стоять у черзі». Дав професійні поради, як краще покласти гроші на депозит.
Комар взяв гроші в присутності двох працівників Андрухненко, вийшов з ними, але незабаром повернувся і знову послався на велику чергу біля каси. Приміщення і справді незручне, людям в інструкціях нелегко розібратися. Добре, що грамотний керівник не шкодував часу для поважних клієнтів. Тож договір оформили в кабінеті, а квитанцію Андрухненко отримала там же наступного дня. Вклад був з пролонгацією, тож жінка могла не турбуватись роками. І ось фінал. Коли Галина Андрухненко звернулась у банк (на цей час начальник зник), то, пошептавшись, працівники сказали, що в них такий договір не зафіксований. Не допомогло звернення і в обласну дирекцію — пропали гроші.
Кажуть, таких договорів укладено на сотні тисяч гривень, а всього шахрайство, за попередніми даними, оцінюється декількома мільйонами.
Здавалось би, таку людину, як Адам Курінчук, голову СВК «Зоря» з 39-річним стажем (!) навіть незручно обманювати. Він так довго вистояв на своїй виборній посаді у Бихові завдяки тому, що, як в селі кажуть, сам не брав і злодіям не давав. Під чесне слово йому позичали і дизпаливо, і добрива... Років десять стояв у черзі на купівлю «Жигулів», а дали УАЗ. Зрештою, в останні роки зарплата, пенсія, гривні, виручені за відгодованих кабанів та телят, — все це спрямовувалось на рахунок в банк «Аваль». На заслужений відпочинок Адам Леонтійович збирався відправитися на новому автомобілі. Комар сам знайшов такого поважного клієнта, пообіцяв високі відсотки (мовляв, новий господар банку хоче накопичити грошову масу). Курінчука дивувало лише те, що Комар усіляко уникав, щоб надати кредит господарству. Відмовляв він багатьом у кредитуванні, в тому числі й Віктору Трушику.
Та найбільше вражає історія, яка трапилася із скромними працівниками районних електромереж — Ольгою Лопухович та її донькою Наталією Білозір. Бабуся вирішила зробити подарунок восьмирічній внучці і купила двадцятиграмовий золотий зливок, який коштував тоді десь півтори тисячі гривень, згодом ще один такий придбала. Наталія Білозір уклала в банку договір на збереження золота. Коли ж почалася паніка, то вона теж звернулася до працівників банку — договору не зареєстровано. Це її надзвичайно вразило: «Адже з Володею ми ходили в одну групу дитячого садка, в один клас школи».
Тепер стало зрозуміло, що Комар застосовував кілька видів елементарного шахрайства. Знімав кошти з поточних рахунків господарств (до речі, вісім тисяч гривень «Колоса» ще раніше потрапили на рахунок Довжика), укладав неправдиві договори про кредит (на 5-тисяч гривень), використовував на свій розсуд гроші, покладені на депозит. Він постійно мав справу з любешівськими валютниками, котрі, кажуть, нетерпляче очікують на його повернення. Навіть немалі горьовані кошти рідного брата, котрий працював чотири роки у Великобританії, також зникли.
Можна скільки завгодно звалювати вину на клієнтів — не вносили гроші в касу, не вимагали відразу квитанцію, договори підписували в кабінеті... Але одне очевидно: вони не вступали в кримінальну змову з банкіром. Він їх підштовхував до порушень інструкцій. Спрацював і совковський менталітет: адже всюди керівники, підприємці при вирішенні навіть дрібної справи йдуть до начальства в кабінет. І мали люди справу не з якимось босяком, а з відомою в селищі службовою особою, депутатом районної ради. І в договорі записано, що він набирає чинності після його підписання, а не тоді, коли гроші внесені в касу. Клієнт не зобов'язаний знати всі внутрішні інструкції банку, тим більше, маючи такого «вчителя».
Любешівці задають багато запитань обласній дирекції банку. Як насправді проходили перевірки відділення службою безпеки? Чому касир і економіст не повідомляли про прямі порушення розпорядку начальником? Будь-який елементарний аудит міг виявити примітивні крадіжки. Наприклад, з поточного рахунку підприємця Григорія Михайлюка було знято 151,8 тисячі гривень, а на нього, його дружину і заступника були оформлені неправдиві кредити. А щоб оформити кредити, необхідні довідки про доходи, гарантії двох осіб. Як отримував їх Комар? Отже, у відділенні була подвійна бухгалтерія, яку легко можна було виявити при перевірці.
Ось що сказав з приводу цього резонансного випадку прокурор Любешівського району Валентин Купріянчик:
— Слідство ось уже п'ять місяців як зупинено в зв'язку з розшуком підозрюваного. Розшукова справа знаходиться в обласному управлінні внутрішніх справ у відділі державної служби боротьби з економічною злочинністю. На мою думку, якби з боку служби безпеки і керівництва дирекції був жорсткий контроль за діяльністю відділення, то до цього не дійшло б. Виявляються все нові факти втрати коштів у людей. Навколо цього випадку поширюється багато чуток. На запитання клієнтів ми поки що не можемо дати відповіді.
Найбільший інтерес у любешівців викликає питання: куди пішли гроші? Адже в селищі Володимир Комар не демонстрував якогось багатства. Недавно навіз матеріалів, отже, збирався будуватись. Ходять чутки, що він зв'язався з якоюсь фірмою, розорився і т.д. І хоч знаходиться у розшуку, але телефонує з півдня до своїх друзів. Так це чи ні, можуть дати відповідь лише компетентні органи.
... А чому б обласній дирекції замість того, щоб судитися з клієнтами (недавно ПСВК «Колос» виграло справу в господарському суді області), не ввійти у їх становище і визнати й свою вину? Та чому б не оголосити про винагороду нишпоркам за успішний розшук свого колишнього начальника відділен ня? Думається, банк не збіднів би, а імідж поправили б.

[www.volyn.com.ua]

В найближчих номерах газети "Комерсант" ( 06-07 грудня 2007 року) читайте про "супер юридичне ноу-хау" в банку ВАТ «Райффайзен банк Аваль»

[narodna.pravda.com.ua]





Банки знову нас оббирають. Законно!
olesmamai | 5.12.2007 20:46

Банк "Аваль" розсилає листівки, ніби-то рекламний непотріб. Але це договір. Якщо ви на них не звернули уваги то вважайте що ви його підписали.


Банки знову нас оббирають. Законно!

Мабуть багато з нас задавався питанням. Звідки у нас стільки банків. Ростуть немов гриби після дощу. Людей у нас все меншає – хто не дожив, хто виїхав... Та й на доходах наших дуже багато не наживешся. На хліб, на сало, комунальні платежі, якусь одежину тільки то й вистачає.

Але, думаю, вже все населення наше потрапило на гачок одного з банків. Зарплата – через банк, пенсію отримати – йди в банк. Немов такі багаті стали, що кожен може купити і квартиру й дім, й машину у кредит. Тільки прийди і підпиши якийсь папірець, як то кажуть у рекламі: "Паспорт і код – кредитуйся народ!". Хто ті контракти не читав, які підписував, спить спокійно, але тільки "до поры до времени". Що там у них написано зрозуміло тільки їх авторам – високомудрим "фантазеям". Так закручують! Да з такими слівцями й фразами, що і у Великій радянській енциклопедії не знайдеш.

Часто спостерігав, як бабця або дідусь приходить у банк пенсію отримувати. Їм одразу стільки пропозицій! "Можете на депозит свою пенсію покласти, кредит узять – процент Вам такий, а овердрафт такий..." Бабця та глуха, давно вже нічого не бачить окрім силуетів. Їй би до дому добрести, та пенсію до гастроному донести, який тепер супермаркетом зветься.

Це все вже давно наболіло... Але написати до редакції мене спонукав лист, що надійшов мені 3 грудня, від всім відомого банку "Аваль", який тепер "Райффайзен" величається. Дивлюся і дивуюся – такі привабливі пропозиції! Одним словом "Кредитуйся народ!". Аж очі розбігаються коли дивлюся на числа з багатьма нулями. Не вже, думаю, все для мене! "Спеціальна пропозиція для Вас!" – пишуть. "Шановний клієнте!" – звертаються. "Оце пошана!"- думаю я. Яке ж мені щастя підвернулось! І все під 0,1 %. Інших відсотків не видно у листі. Прочитав і думаю: "Оце казка!", та й перевернув випадково на другу сторінку. Бачу тут ще написано багацько. О! думаю, казка продовжується! Але що я бачу! Виявляється, що відповідно до ст. 640 та 642 Цивільного кодексу, пишеться тут, за надане право користуватися кредитом я повинен сплачувати по 7 грн. щомісяця. Договорів я не укладав, нічого не підписував, кредитну картку не оформляв, а зобов'язання раптом тут вже маю...

Суть цих статей Цивільного кодексу України можна пояснити наступним чином. Якщо до Вас приходить лист, в якому на вас покладені зобов'язання за те, що ви маєте якісь права, або отримали якісь послуги тощо та вказано, що Ви можете відмовитись у вказаний строк, і, якщо ви письмово не відмовились в цей термін від нав'язаних Вам пропозицій, це означає, що ви погодились на вказані у листі умови, тобто це все одно, що підписали договір.

На прикладі це може виглядати так: вас зненацька поштою повідомляють про таке: "Вельмишановний наш клієнте! Завтра ми Вам доставимо корову по ціні 50 грн/кг. у живій вазі. Гроші з Вашого рахунку за корову вже зняли. Щиро дякуємо! Крім того повідомляємо, що від корови Ви можете відмовитись написавши нам відповідну заяву сьогодні до 12 год. ночі. Лише за умови вчасного повідомлення про Вашу відмову гроші Вам будуть повернені".

Як завжди в усіх аферах і договорах, про саме головне, чого б ваші очі не бачили, пишуть у кінці тексту невиразним кеглем (шрифтом). Так було і в моєму випадку. Добре, що я прочитав текст до кінця, звернув увагу на деталі, маю деяку освіту щоб зрозуміти що за обов'язки на мене повісили. Пощастило, що цей лист не загубився по дорозі до поштового ящика, як це іноді буває.

До речі, цей самий метод – нав'язування платних послуг, без свідомої волі клієнта (без підпису договору), був випробуваний ще рік тому. Кожен клієнт, що на той час безкоштовно користувався мобільним банкінгом, отримав маленьке СМС-повідомлення, написане латинськими (далеко не всім зрозумілими) літерами приблизно такого змісту: "за користування послугами мобільного банкінгу, у подальшому з Вашого рахунку буде щомісячно стягуватися плата у сумі 1,75 грн. При бажанні Ви можете відмовитись від вказаної послуги..." Мені це тоді не сподобалось, але особливої уваги я тоді на це не звернув, бо сума невелика, та й послуга потрібна. Багато хто, думаю і не помітив цього повідомлення, та й втрачених копійок не злічився.

Думаю, що досвідченим юристом покладення зобов'язань банком на клієнта у такий спосіб може бути успішно оскаржене у суді. Але хто ж буде наймати адвоката за великі гроші, щоб відсудити суму в 7 грн. На те й розраховано... Для клієнта може це й не гроші. А комусь і не вистачає лишньої десятки на місяць щоб дитину чимось смачненьким почастувати...






© 2007, Народна правда

07/12/2007 в газеті "Україна молода" також щодо банковських комісійних за проплату комунальних послуг
[www.umoloda.kiev.ua]


Єдина автоматизована система оплати комунальних платежів, яка діє в Кременчуці ось уже десять років, поклала край фінансовим зловживанням у цій сфері

А може, подякувати касиру і понести гроші в інший банк? (Фото УКРІНФОРМ.)
Недавно я, зібравшись заплатити за квартиру, зайшла в банк, що перший трапився мені на шляху, і була шокована попередженням касира: «У нас послуги платні. З одного платежа ми беремо п’ять гривень». Оскільки полтавчани платять окремо за світло, воду, тепло, газ, власне, за житло і ще за телефон, то мені належало викласти додатково до виписаних рахунків ще 30 гривень. Я подякувала касиру за чесність і понесла гроші в інший, перевірений, банк, який, знала, не стягує комісійних із громадян. Як завжди, хвилин 20 довелося постояти в задушливому приміщенні, адже не одна я виявилася такою розумною, а платежі приймали тільки в одному віконці. Але що це порівняно з економією для сімейного бюджету!
Питання, на якій підставі, з яких розрахунків тепер беруть оплату за свої послуги банки, я поставила кільком керівникам цих установ, але жоден із них не захотів на нього відповідати. А з’ясувати проблему вдалося абсолютно несподівано, під час інтерв’ю зовсім з іншого приводу з головним фахівцем колективного підприємства «Наукововиробнича фірма «Впровадження автоматизованих систем» (Кременчук Полтавської області) Володимиром Коваленком. Саме ця фірма, як виявилося, зуміла протистояти бажанню деяких банків заробляти на платниках комунальних послуг, і Кременчук є єдиним містом в Україні, в якому це «нововведення» не прижилося.
Банки покращують свій добробут за рахунок «комуналки»

— Приховане підвищення оплати за комунальні послуги почалося рік тому, коли більшість банків вирішили заробити на операціях, що проводилися, — каже Володимир Коваленко. — І встановили, по суті, подвійний тариф за свої послуги. Бачте, одного відсотка від платежів комунальних підприємств їм видалося замало, тому вони вирішили поліпшити свій добробут ще й за рахунок бідного народу. А пояснюють це тим, що процес прийому грошей за комунальні платежі не автоматизований, і їхнім співробітникам доводиться застосовувати ручну працю. І ось тарифні комітети різних установ прорахували собівартість цієї праці й отримали різні цифри. У кого вийшло півтори гривні, у кого три, у кого п’ять гривень, а в кого навіть десять! І що вражає, люди платять! Добре, що вас, наприклад, попередили про вартість послуги, хоча зазвичай про це говорять, коли вже оформлять квитанції.

Знаю, що наприкінці минулого півріччя й інші банки, які досі не займалися подібного роду «комерцією», отримали вказівки з головних офісів про перехід на «нові методи роботи» з населенням. Причому питання ставиться дуже жорстко.

Але як же вам удається зберігати гроші платників комунальних послуг?

— Але ж у нас усе автоматизовано, — посміхається Володимир Миколайович. І вже цілком серйозно пояснює: — У місті ось уже десять років діє створена нашою фірмою єдина автоматизована система розрахунків, яка поклала кінець будьяким фінансовим зловживанням. Нам удалося звести до одного знаменника інтереси всіх комунальних служб і банків. І населення забуло про розрахункові книжки або паперові рахунки в поштових скриньках. Давно зникли черги в каси, людям не потрібно збирати різні довідки для оформлення житлових субсидій. Тому що вся інформація зберігається й обробляється на головному сервері й передається на всі комп’ютери, підключені до нього. Якщо людина проводить оплату в будьякій формі — через касу, по телефону або через інтернет, це фіксується в реальному часі. Тобто інформація про проведену оплату тут же надходить у комп’ютери комунальних служб, минаючи банки, а банки, як і належить, своєчасно перераховують зібрані гроші й отримують один відсоток за свої послуги. І цей один відсоток економічно вигідний їм. У Кременчуці 21 банк (у цілому 120 кас) підключено до єдиної автоматизованої системи нарахування і оплати комунальних платежів. Коли ми укладали з ними договори, в жодному пункті не було вказано, що вони можуть брати гроші з населення. Тому, коли виникла хвиля цих поборів, ми просто відключили пару досить відомих банків від своєї системи.
«Попит» на заборгованість

Жителі Кременчука мають унікальну можливість, не виходячи з квартири або офісу, заплатити за комунальні послуги. Для цього їм і потрібно лише мати банківську картку і кнопковий телефон під рукою. Але час іде, і технічний прогрес рухається вперед. Сьогодні навіть ті, хто живе в інших містах, щомісяця можуть платити за власне житло, не приїжджаючи до Кременчука. Дуже зручно отримувати рахунки у вигляді smsповідомлення на мобільний телефон або на електронну адресу. А ще зручніше, якщо бухгалтерія відразу утримує гроші із зарплати...

— Є кілька нових проектів, які ми впровадили останнім часом, — продовжує розповідь Володимир Коваленко. — Мабуть, найперспективніший пов’язаний з об’єднаннями співвласників багатоквартирних будинків. Не секрет, що в тих, хто вирішив відійти від «ненав’язливого сервісу» жеків, виникає маса питань. Перш за все, вони хочуть знати, як ідуть справи з оплатою комунальних послуг у цілому по їхньому будинку. Оскільки в електронній базі нашої фірми є такі дані на всі приблизно 1200 жеківських будинків міста, починаючи з дванадцятиквартирних, то спочатку ми просто надавали ці дані мешканцям. А ініціативна група вже вирішувала, зможуть вони утримувати свій будинок самостійно з такими надходженнями, або це буде невигідно, або потрібно проводити бесіди з боржниками. Досвід показує: якщо двопід’їзна дев’ятиповерхівка збирає хоча б 2,5 тисячі гривень, цього досить, щоб утримувати будинок у пристойному стані. Але з часом таких звернень стало дуже багато, і ми вирішили полегшити життя собі та клієнтам — розробили спеціальну програму, розмістивши її на нашому сайті www.vas.com.ua. Тепер досить зайти на нього, натиснути на сторінку в меню «заборгованість вашого будинку», і все стане ясно. Інформація на сайті автоматично оновлюється о 4й годині ранку щодоби. Проплати в Кременчуці, як видно з цих даних, досить високі, по деяких будинках, з урахуванням погашення заборгованості, вони складають 100, а то й 120 відсотків. А інформація про оплату цікавить багатьох — щодня на сторінку «заборгованість вашого будинку» на сайті заглядає понад 200 осіб. — Особливою популярністю в кременчужан, — додає Володимир Коваленко, — користується така послуга, як отримання електронних рахунків на мобільний телефон і на електронну адресу. Для цього досить зареєструватися на нашому сайті: ввести прізвище, ім’я, по батькові, єдиний особовий рахунок платника комунальних послуг, вказати домашню адресу, номер стільникового телефону або електронну адресу (послуга абсолютно безплатна). Можна також внести свої дані в спеціальний бланк, які є в будьякій комунальній службі й на будьякій касі, що приймає комунальні платежі. Після цього на початку кожного місяця людина отримуватиме коротке smsповідомлення про те, скільки нараховано за окремі види комунальних послуг за минулий місяць, або ж інформацію на email, де будуть розписані всі суми, з урахуванням боргів по кожному місяцю.

Виставлені в Кременчуці рахунки можуть отримувати також люди, які тимчасово проживають за межами міста. До речі, на розробку такої програми нас підштовхнули знайомі, які вимушені були спеціально приїжджати сюди з Києва, щоб заплатити за квартиру. Тепер же їм досить зареєструватися на сайті й потім тільки натиснути кнопку «Відправити рахунок». Через п’ятнадцять хвилин рахунок з’явиться або на стільниковому телефоні, або в електронній пошті. Це, хочу підкреслити, не інформація, а саме стандартний рахунок, узгоджений із Нацбанком. Іди в будьяку касу в будьякому місті й плати гроші.
Готівку легко заховати

— Проекти, про які я розповів, вельми популярні серед молоді, — продовжує Во­лодимир Коваленко. — А ось, здавалося б, простий і потрібний проект, розроблений нашою фірмою недавно, як не дивно, поки не знайшов широкої підтримки у городян. Йдеться про утримання грошей на оплату комунальних послуг із зарплати бухгалтерією підприємства за сформованими нами електронними рахунками. Напевно, у багатьох ще спрацьовує радянське мислення: а раптом мене обдурять, візьмуть більше, не переведуть гроші на рахунок? Але тут зовсім інший принцип. Тут виписаний певний номер рахунку, і комп’ютерна система чекає оплати саме за ним. Якщо, не дай Боже, хоч одна цифра або буква не зійдуться, то вона нікуди не зарахує гроші, а просто поверне їх туди, звідки вони надійшли. Крім того, у нас є довідкова автоматизована телефонна система, що дозволяє дізнатися, пройшла оплата чи ні. Не кажучи вже про систему контролю через сайт в інтернеті.

Зручно те, як відомо, чого не помічаєш. Тому ми досить багато працюємо над тим, щоб людина, не встаючи зі стільця, могла провести обов’язкові розрахунки. Сьогодні є три такі способи. Один із них — оплата комунальних послуг через інтернет.

Кременчук став другим містом після Києва, де можливо заплатити за комунальні послуги через світову мережу. Наша організація приєдналася до міжбанківської системи Portмone.com., яка займається роботою з користувачами для оплати послуг через інтернет. 25 квітня цього року в нашому місті було вперше зроблено таку оплату. Це робиться так. Користувачеві потрібно зареєструватися на сайті міжбанківської системи (вона запрошує дані з нашого сайту), а далі ввести номер своєї пластикової картки і спеціальний пароль, і гроші підуть за призначенням.

Крім того, нами розроблено інструкцію для оплати комунальних послуг і через інтернет­систему «Приватбанку» — «Приват 24».

Але ж подібні послуги в тій же Америці існують давно. Чи вар­то було винаходити велосипед, Во­лодимире Ми­колайовичу?

— Річ у тім, що до американських процесингових центрів вельми обмежений доступ, у них складне програмне забезпечення і до того ж вартість проведення платежу досить висока. У нас інші реалії, просто нам необхідно було йти своїм шляхом. Звичайно, ми використовуємо їхній досвід при проведенні безготівкових платежів.

n На вашу думку, чому досвід кременчужан за спрощеною схемою оплати комунальних послуг не знаходить підтримки не те що в Україні, а й навіть у Полтавській області?

— Напевно, у нас специфічна країна. Готівка, мені здається, в ній не зникне ніколи. Адже якщо всі гроші враховані, тоді красти дуже важко. Зараз ніхто не хоче показувати свої справжні надходження, щоб не платити високі податки. А всі платежі за пластиковими картками фіксуються, цю оплату неможливо заховати. Тому не варто сподіватися, що найближчим часом Україна перейде на оплату обов’язкових платежів винятково через інтернет або в будьякій іншій безготівковій формі. Якщо в Києві такою послугою користується лише півтора відсотка громадян і це підноситься як диво, то що вже говорити про периферію. Але я абсолютно впевнений: за цим — майбутнє, й іншого шляху в нас немає.

Вікторія СОКОЛО


ВА

Про банк ще [www.business.ua]

ИЗВЕСТНЫЙ БАНКИР ОЛЕГ ЖУКОВСКИЙ НАЙДЕН МЕРТВЫМ СО СВЯЗАННЫМИ РУКАМИ И НОГАМИ
Рядом с телом топ-менеджера Внешторгбанка лежала записка: "Я очень устал от жизни. Прошу никого не винить"
Анна ДЖЕДЖУЛА "ФАКТЫ"
В четверг вечером в элитном поселке "Лесная опушка" в Подмосковье было обнаружено тело топ-менеджера российского Внешторгбанка (ВТБ) Олега Жуковского. Информация об обстоятельствах его смерти вчера поступала весьма противоречивая. Несмотря на то что рядом с трупом лежала записка: "Я очень устал от жизни. Прошу никого не винить", следователи сомневаются в том, что это самоубийство (хотя пока именно такая версия является основной).

По данным российских СМИ, при осмотре дома были выявлены следы взлома и "признаки присутствия" посторонних людей. Судя по всему, проникшие в дом преступники пытали банкира, надев ему на голову полиэтиленовый пакет, чтобы заставить написать предсмертное письмо. Предположительно, смерть наступила в результате сердечного приступа. У Жуковского были проблемы с сердцем, и пыток он мог просто не выдержать.
Тело 55-летнего директора управления по работе с крупными клиентами ВТБ нашли в пустом бассейне со связанными руками и ногами. "За 20 лет работы в розыске я впервые сталкиваюсь с таким экзотическим способом самоубийства... - приводит газета "КоммерсантЪ" слова одного из оперативников. - Связать себе руки без посторонней помощи - задача непростая, он же не фокусник Гарри Гудини..."
В то же время РИА "Новости" со ссылкой на правоохранительные органы сообщает: "Тело погибшего накануне вечером осматривали двое судмедэкспертов, которые пришли к однозначному выводу, что причиной смерти стало утопление. Никаких следов насилия на теле погибшего обнаружено не было". А газета "Твой день" пишет, что Жуковский сам себя связал, а затем зубами затянул веревку на шее.
"Причина смерти пока не установлена. После получения результата экспертиз будет решаться вопрос о возбуждении уголовного дела", - заявили в прокуратуре агентству ИТАР- ТАСС.
За последний год это уже вторая смерть среди руководства Внешторгбанка. В октябре 2006 года у лифта в своем доме был застрелен директор одного из отделений ВТБ Александр Плохин. По факту убийства было возбуждено уголовное дело, однако преступники до сих пор не найдены.

Р.С.Цей банк діє в Україні. Раніше він називався "МРІЯ" і був власністю П.Порошенка. Робіть висновки - чи не пора закривати там рахунки.

Дельта-банк зарабатывает капитал, транжиря доверие клиентов. «Кидалово»?
В марте 2006 года жена оформила кредит на мобилку в кредитном обществе «Фаворит» на один год. Кредитный эксперт дала моей жене распечатку, согласно которой она может определить ту сумму, которую надо заплатить в случае, если будет возможность погасить кредит раньше.

В результате погасить заем получилось за 8 месяцев, а не за 12. И , как результат, мы переплатили на 18 гривен. Чтобы урегулировать возникшую проблему и закрыть кредит, позвонили по телефонам, указанным в договоре. Но оказалось, что по адресу, указанному в договоре (улица Дорогожицкая, 1), КС «Фаворит» не существует; указанные в договоре номера телефонов также не существуют. Хотя до этого, если возникали вопросы по погашению кредита, мы спокойно связывались по указанным номерам телефонов с кредитными экспертами.

Последний взнос нами был сделан 30 ноября 2006 года. А в начале апреля раздался звонок на мобилку: автоответчик сообщает, что у меня долг по кредиту КС «Фаворит» в 157 гривен. Через неделю звонит барышня, представляется работником Дельта-Банка и заявляет, что у меня есть долг по кредиту и просит приехать. Я звонок проигнорировал. Через месяц песня повторяется, только сумма фигурирует уже в 180 гривен и т.д.

Когда сумма выросла до 200 гривен, я уже не выдержал и поехал в этот банк. Почти часовое маринование в очереди (30 минут консультантка по КС «Фавориту» вышла на обед, потом у нее компьютер «глючил», а потом еще и очередь из таких же, как и я), и мне заявили, что у меня оставалась сумма по кредиту в 23 гривни, и с ноября она выросла до 200 гривен. Я попытался объяснить возникшую ситуацию по погашению кредита. И поинтересовался, что мне надо было делать, если с КС «Фаворит» связаться было невозможно? Ответ оригинальный: «Надо было закрыть договор». А как именно - мне так и не объяснили. Может, «на деревню к дедушке» надо было ехать и там закрывать? Короче, я сказал, что платить не буду, и уехал.

Через неделю звонит представитель Дельта-Банка и заявляет: можете не платить, но когда долг вырастет до 2000 гривен, мы подадим на вас в суд.
Решила уже поехать жена. Мою беременную супругу эти консультантки гоняли одна к другой, как Марка по пеклу, пока жене это не надоело, и она заявила: не банк будет подавать в суд на нас, а мы на банк подадим.

Как оказалось, кредитное общество «Фаворит» стало Дельта-Банком. Как я понимаю, то именно они должны были уведомить нас о смене юридического лица. И, как минимум, перезаключить договор.

Во-вторых. В договоре четко сказано: «п.4.3.3. Вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів за його користування та плати за введення кредитної справи при настанні однієї з наступних обставин:
а). порушення строків сплати Платежів більше ніж за 1 (один) місяць».
А это значит, что КС «Фаворит», обязана была в декабре 2006 года меня предупредить о долге в 23 гривны, а не в начале марта года нынешнего, когда с пеней набежало 157 гривны. Мне же позвонили через 5 месяцев, когда сумма выросла с 23 до 200 с лишним!

Мы с женой не одни так попались. В Дельта-Банке вместе с моей супругой в банке сидела женщина, которой насчитали пеню около 1000 гривен. А подружка жены в КС «Фаворит» тоже оформила кредит на мобилку. Через месяц перезвонила узнать, какую сумму надо внести, чтобы погасить кредит; ей подсчитали, она как сказали - так и заплатила. А сейчас уже не из КС «Фаворит», а из Дельта-Банка ей позвонили и сообщили, что у нее долг в 600 гривен...

ДЛЯ ТЕХ, КТО, КАК И Я, НАПОРОЛИСЬ НА ЭТУ ВЕСЕЛЕНЬКУЮ КОМПАШКУ: НЕ ВЗДУМАЙТЕ ИМ ПЛАТИТЬ! ПИШИТЕ ЗАЯВЛЕНИЕ, КАК МЫ, НА ОТКАЗ ПЛАТИТЬ ПЕНЮ!

P.S.: этот Дельта-Банк очень уж скользкий. Когда я по телефону поинтересовался, «каким местом» относится Дельта-Банк к КС «Фаворит», мне работник банка заявил, что «Фаворит» «стал называться» Дельта-Банка. А моей жене кредитный эксперт Дельта-Банка сказал, что КС «Фаворит» все еще существует, но дать либо адрес, либо номера телефонов, чтобы с ними связаться, напрочь отказался.

Уж очень это попахивает очередным кидаловом, как, например, «Каркредит» или «Автоплан». А, может быть, это Дельта-Банк таким образом решил заработать себе капитал?

Алексей Слепухин, читатель «УК», Киев

Сергей Дибров: "Правекс – Лохотрон". Потребительское кредитование по-Черновецки

додано: 13-12-2007 // // URL: [maidan.org.ua]


На прошлой неделе ко мне позвонила теща и сообщила, что она "попала на деньги". Классический зять на моем месте сделал бы классический жест и сказал бы классическое "Yes!", однако у меня с тещей другие отношения. Как выяснилось, "кинули" ее не где-то в темной подворотне, а в весьма респектабельном салоне мобильной связи "Алло", и не какие-нибудь проходимцы, а должностные лица совершенно легального "Правекс-банка".

Учитывая, что попасть в столь неприятную ситуацию может любая украинская теща, я посчитал своим долгом рассказать всем об этом, по всей видимости, весьма распространенном виде мошенничества.


Итак, в одно не совсем прекрасное июльское утро моя любимая и единственная теща с прекрасным именем Елена неожиданно потеряла свой сотовый телефон. День предстоял напряженный, и без связи оставаться было никак невозможно. Выход подсказала реклама магазина мобильной связи – о том, что в нем можно приобрести телефон в кредит без первого взноса.
Предложенные условия были вполне приемлемы: в обмен на копию паспорта и подписи в документах, представители банка предложили кредит под 36% годовых без первого взноса и с возможностью досрочного погашения. Учитывая, что рассчитаться по кредиту Елена рассчитывала месяца за три, дополнительные затраты обещали быть совсем необременительными. В связи с этим она решила заодно сделать подарок в виде простенького мобильника своему коллеге. Наскоро просмотрев и подписав напечатанные микроскопическим текстом бумаги (первый, второй и третий листы), она получила два телефона общей стоимостью 1557 гривень. Купив новый стартовый пакет, Елена помчалась по своим делам: день, напомню, был напряженным.

Ничто не предвещало подвоха: на второй странице была надпись крупными буквами о том, что она "ознакомлена со всеми сборами, процентами, тарифами, комиссиями или другими элементами стоимости кредита", заверенная подписью представителя банка. Так что бояться было нечего, а вчитываться в остальной текст не было ни желания, ни особой возможности: на один погонный сантиметр договора приходится 5 (пять) строчек текста. Для всех украинских тещ и зятьев я сканировал документы на фоне линейки – убедитесь сами.

В течение последующих трех месяцев Елена время от времени платила в кассу по нескольку сотен гривен, возвращая долг с существенным опережением графика. Когда, по ее подсчетам, подошло время окончательного расчета, она посетила отделение банка, где ей вежливо пояснили, что по кредиту договору ей еще платить и платить.

Придя домой и вооружившись увеличительным стеклом, она с удивлением узнала, что одалживала у банка 1557 гривен, а должна уже 2133 грн. 09 коп. Причем это не проценты - они учитываются отдельно.



Кроме того, и договор залога был заключен на аналогичную сумму:



Куда делась разница? Ответ, как подсказало увеличительное стекло, содержится в п. 2.1.3. Договора. Оказывается, эти деньги Елена уплатила банку за расчетное обслуживание по своему кредиту. Судя по тексту статьи, оплата суммы 576 грн. 09 коп. произошла еще до подписания договора. Так как денег с собой у Елены не было, эту сумму банк ей вежливо одолжил.



Другими словами, "Правекс-банк" переложил 576 с лишним гривен из одного своего кармана в другой и сказал: "Все, теперь ты должна". Естественно, дальнейшее погашение кредита и начисление процентов происходило с учетом этой суммы – а это, на минуточку, 37% от выданной суммы. Причем независимо от срока погашения.

На фоне такого удорожания, которое само по себе обеспечивает рентабельность кредита на уровне 80% годовых, остальное представляется сущими пустяками. Например, при помощи увеличительного стекла Елена узнала, что она заложила банку не только свежекупленные телефоны, но и домашнюю мебель, на общую сумму 4266 грн. 18 коп. И уж совсем откровенным "крысятничеством" выглядит статья 4.1. Договора.



По моим подсчетам, реальная доходность кредита сроком на год, выданного на таких условиях, превышает 100% годовых. При досрочном погашении – еще больше.

Я глубоко уважаю свою тещу: Елена – человек честный и глубоко порядочный. Она прислала мне документы по кредиту после того, как полностью расплатилась с банком. К слову, среди прочих бумаг она нашла [maidanua.org]" target=_blank>еще один листик, без подписей и печатей, в котором был расписан более-менее приближенный к реальности график ежемесячных платежей. И вообще, Елена не жаждет мести: "сама виновата, подписала, не глядя...". Она привыкла в этой жизни рассчитывать и надеяться только на свои силы.

Признаюсь: мне импонирует жизненная позиция тещи. Однако я – романтик, и разделяю точку зрения, что каждый гражданин имеет полное право быть "лохом". А государство обязано следить за тем, чтобы мошенники (в том числе с официальными банковскими лицензиями) не могли этим воспользоваться. И что характерно: государство, в лице Нацбанка, видит ситуацию примерно также.

25 мая 2007 года НБУ зарегистрировал в Минюсте Постановление № 168, которое как раз и должно стать намордником для подобных "Правекс – лохотронов". Однако, как я вижу, господин Черновецкий, фигурально выражаясь, ложил на это Постановление свои банковские проценты вместе со своим большим прибором для определения подлинности валют.Составители договора кредитования, который неосмотрительно подписала Елена, если видели это Постановление, то разве что "в гробу в белых тапках". Они ухитрились нарушить абсолютно все пункты третьей его части, которая регулирует потребительское кредитование.

Ага, они прямо разогнались давать детальную раскладку по всем платежам, включая "кассовое" и "расчетное обслуживание" (п. 3.1.).

Ага, они прямо все бросили и указали прямо в договоре помесячный график платежей не только по возврату кредита, но и по процентам и комиссиям (п. 3.2.).

Ага, они прямо уже посчитали совокупную стоимость кредита и прямым текстом написали в договоре: "в соответствии с настоящим Договором, мы обуваем нашего дорогого клиента в общей сложности на 107% годовых" (п. 3.3.).

Ага, они прямо обосновали, на каком основании они взяли "за расчетное обслуживание" 37% и почему именно столько (п. 3.4).

Ага, они прямо такие дураки, что не оставили себе возможности в одностороннем порядке изменять процентную ставку – через привязку кредита к "расчетному курсу доллара по потребительскому кредитованию". Согласно п. 4.5. Договора, курс этого специального доллара устанавливает Главный банк АКБ "Правекс-Банк", и я не удивлюсь, если его величина проявляет чудеса гибкости (п. 3.5).

И, наконец – ага, они прямо такие идиоты, что уже извинились и вернули незаконно полученные 579 грн. 09 коп., приговаривая: "Ой, простите, это было случайно и слегка противоречило п. 3.6 Постановления НБУ №168 от 10.05.2007".
Ага.

Друзья и знакомые спрашивают, буду ли я представлять интересы своей тещи в суде. Думаю, вряд ли. Как я говорил, Елена не жаждет крови. Более того, она считает, что случившееся станет для нее серьезным и, главное, относительно недорогим уроком на будущее.

Поэтому в суд пошел Черновецкий.

"Правэкс-банк" просит суд отменить постановление Национального банка №168, обязывающее банки предоставлять полную и объективную информацию о ставках по кредитам.


Вся история основана на реальных событиях.
За время ее написания ни один сотрудник и владелец банка не пострадал. Еще.
Пока.

--------------------------------------------------------------------------------


P.S. После подготовки материала и сканирования иллюстраций ищу субъекта, обладающего правом законодательной инициативы, для внесения в ст. 208 Гражданский кодекса Украины части второй следующего содержания:
2. Правочини за участю фізичних осіб вважаються такими, що вчинені у письмовій формі, якщо відповідний документ складено власноруч в присутності фізичної особі, або якщо він виготовлеаний у друкарській (автоматизований) спосіб (або з використанням типових бланків) з розміром літер не менш ніж 8 пунктів (3 міліметри).
Короче, вы меня поняли :)

P.P.S. Пожалуйста, расскажите об этой истории своим друзьям, знакомым и прочим френдам. Надеюсь, что это убережет хоть кого-то от досадных неожиданностей.

Обговорити цю статтю у форумі

додано: 13-12-2007 // URL: [maidan.org.ua]

Я б ще до Вашої законодавчої ініціативи додав, що Договір, який укладається з фізичною особою повинен містити не меньше 12 (точну кількість нехай визначать психологи) протих речень, а інше має визначатися законодавством. Бо коли до мене звернулися одні люди, що потерпіли від банку, і надали договір на восьми!!! сторінках дуже мілкого тексту, та ще який в собі містить массу внутрішніх ссилок та посилань на інші різні акти, як законодавства так і внутрішньобанківські, безліч спеціальних фінансових термінів, а також посиланя на якість додатки, яких їм на руки не надали (чи вони їх загубили), я був шокований. Зрозуміти те все просто неможливо. Його треба не меньше тижня вдумливо вивчати, а ще півроку розбиратися, співставляти різні норми и намагатися зрозуміти. Хіба проста людина здатна на те, щоб осягнути все те своїм розумом, коли їй те підсунули на швидке підписання?

Ще один камінь в наш "огород" стаття в контрактах. для тих хто ще не читав [www.kontrakty.com.ua]