Кредитні спілки - загальна інформація
Дата: 14.07.2011 17:45:09
команда ПІДСУМОК (чи не останній…((!!).
Вперше наша сторінка була відкрита 15.12.2010р. З того часу пройшло 7 місяців. Одинадцять сторінок даної рубрики не оминули і провокації, і відверте нахабство. Та ми пишаємось тим, що в обговоренні взяли участь люди порядні, яким соромно за державу, яка в особі державник високопосадовців, відвернулась від вкладників фінансових установ, яких зареєструвала держава Україна, включила до державного Реєстру надання фінансових послуг, яким видала державні Ліцензії на право відкривати депозитні рахунки, а значить і вчиняти відповідні письмові правочини. Громадяни України, люди похилого віку, залишились без своїх заощаджень «на старість». Держава Україна розглядає на даний час цю ситуацію ПОЗА ЗАКОНОМ.
Підтвердженням останнього є ПОЗИЦІЙНИЙ п.6 Висновку на проект закону Симоненка-Александровської №8628 від 03.06.2011. В цьому пункті аналізується стадія виникнення, створення кредитної спілки за ЗУ «Про кредитні спілки» (ч.1 ст.1). Проте на цій стадії депозити (вклади) населенням не здаються, предметом фінансових сум на стадії утворення Спілки являються членські внески засновників, а це не є предметом спору, боргового зобов’язання, вимог вкладників.
Автори Висновку не врахували п.1, 2, 3 ст.3 цього ж Закону, даємо текст:
Стаття 3. Юридичний статус кредитної спілки
1. Кредитна спілка є юридичною особою, має самостійний баланс, банківські рахунки, які відкриває і використовує згідно із законодавством у самостійно обраних банківських установах, а також печатку, штамп та бланки із своїм найменуванням, власну символіку.
2. Кредитна спілка набуває статусу юридичної особи з моменту її державної реєстрації.
3. Кредитна спілка може укладати від свого імені договори та інші угоди, які не суперечать цьому Закону, іншим нормативно-правовим актам та статуту кредитної спілки, набувати майнові та немайнові права, мати обов'язки, що випливають із законодавства України та укладених кредитною спілкою угод, бути позивачем і відповідачем у судах.
Для тих, хто немає юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що після створення та реєстрації державним органом кредитної спілки за ст.1, вона набирає статусу ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ. На стадії фінансово-господарської діяльності юридичної особи, кредитна спілка діє відповідно ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ. Зобов’язання Спілки випливають з угод (Договорів) та законодавства України.
Великого значення набуває п.4 статті 8 названого Закону, надаємо текст:
Стаття 8. Державна реєстрація та ліцензування окремих видів діяльності кредитної спілки
4. Ліцензуванню в кредитній спілці підлягає діяльність по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону.
Знову ж, для тих, хто не має юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що після проходження Спілкою двох стадій - УТВОРЕННЯ ТА НАБИРАННЯ статусу ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ (державної реєстрації), за бажанням керівних органів Спілки виникає ТРЕТЯ стадія її діяльності. Зміст третьої стадії полягає в ЛІЦЕНЗУВАННІ державою окремих видів діяльності Спілки. Саме до них відноситься прийом депозитних вкладів від населення. Це означає, що цей вид діяльності ПОВИНЕН проходити під виключним контролем ДЕРЖАВИ, відповідно діючому законодавству, насамперед, ЦИВІЛЬНОМУ ПРАВУ.
Автори ж Висновку підміняють третю стадію діяльності Спілки, першою стадією, її УТВОРЕННЯМ, що недопустимо з логічних міркувань та заперечується нормами права!! В результаті, депозитні вклади підміняються сумами членських внесків, розмір яких сягає від 5 до 40грн.
Продовжуємо. Недопустимість такої підміни заперечується ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг….) №2264-Ш від 12.07.01. Саме цей Закон регулює зміст ТРЕТЬОЇ СТАДІЇ ФІНАНСОВО-ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КРЕДИТНИХ СПІЛОК, які за даним законодавчим актом набирають статусу фінансових установ та дорівнюються до банків, лізингових та страхових компаній. На етапі застосування третьої стадії діяльності спрацьовують дві наступні формули:
1.утворена Спілка = юридична особа після державної реєстрації
2. юридична особа + Держреєстр фінпослуг + Ліцензія = фінансова установа (=банківська!!).
В підтвердження цитуємо ч.1 п.1 ст.1 цього закону, надаємо текст:
Стаття 1. Визначення термінів
1. У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:
1) фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії…..
Гарантії для вкладників фінансових послуг Спілок (тобто державний захист!!!) визначені ч.10 п.1 ст.1 цього Закону, надаємо текст:
10) державне регулювання ринків фінансових послуг - здійснення державою комплексу заходів щодо регулювання та нагляду за ринками фінансових послуг з метою захисту інтересів споживачів фінансових послуг та запобігання кризовим явищам;
Депозитні вклади включені до фінансових послуг (а значить захищені державою Україна!!!), відповідно ч.4 п.1 статті 4 названого Закону, надаємо текст:
Стаття 4. Фінансові послуги
1. Фінансовими вважаються такі послуги:
4) залучення фінансових активів із зобов'язанням щодо наступного їх повернення;
Державний захист депозитних рахунків на третій стадії діяльності Спілок СТАЄ МЕТОЮ державного регулювання РИНКОМ ФІНПОСЛУГ, що чітко визначено у ч.1 п.2 ст.19 названого Закону. А у пункті 1 значиться вимога запровадження єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг, тобто ЗАХИСТ вкладів на рівні банківської системи, надаємо текст:
Стаття 19. Мета державного регулювання ринків фінансових послуг
1. Метою державного регулювання ринків фінансових послуг в Україні є:
1) проведення єдиної та ефективної державної політики у сфері фінансових послуг;
2) захист інтересів споживачів фінансових послуг;
Нарешті, третя стадія діяльності Спілки регулюється основним законодавством України: Конституцією, Законами, які регулюють ринок фінансових послуг (за Цивільним кодексом України на депозитні рахунки повністю розповсюджується вимоги глави 71 §3 «Банківський вклад», глави 71 «Банківський рахунок»), надаємо текст:
Стаття 3. Законодавство про регулювання діяльності
з надання фінансових послуг
1. Відносини, що виникають у зв'язку з функціонуванням фінансових ринків та наданням фінансових послуг споживачам, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України з питань регулювання ринків фінансових послуг, а також прийнятими згідно з цими законами нормативно-правовими актами.
Таким чином, Висновок від 04.07.11. грубо порушує ст.3, 8, 19, 20, 21, 23 ЗУ «Про кредитні спілки» та ст.1, 4, 19 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків….». Авторам Висновку хотілось би розглядати депозитну діяльність Спілок у вигляді каси взаємодопомоги, на засадах комуни, об’єднання членів Спілки. Підміняючи Вкладника, членом КС, а депозитний вклад, членськими внесками (5-40грн.), створюється враження об’єднаних грошових внесків. В порушення ст.19, 20, 21, 23 ЗУ «Про кредитні спілки», допущена груба помилка: до об’єднаних грошових коштів не можуть бути віднесені депозитні вклади. Надаємо текст:
Стаття 19. Майно кредитної спілки
1. Майно кредитної спілки формується за рахунок:
вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки);
Стаття 20. Капітал, резерви та інші фонди кредитної спілки
1. Капітал кредитної спілки складається з пайового, резервного та додаткового капіталів, а також залишку нерозподіленого доходу спілки і не може бути меншим 10 відсотків від суми її загальних зобов'язань.
Стаття 21. Господарська діяльність кредитної спілки
1. Кредитна спілка відповідно до свого статуту:
залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі.
Стаття 23. Кошти членів кредитної спілки
1. Внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також нарахована на такі кошти та пайові внески плата (проценти) належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Для тих, хто не має юридичної освіти, зазначаємо наступне. Виходячи з наведеного, Закон стверджує, що депозитні вклади не можуть відноситись не до майна (ст.19), не до капіталу Спілки (ст.20), а значить не можуть бути об’єднаними в межах колективного володіння чи розпорядження. Прийом депозитів являються наслідком господарської діяльності Спілок (ст.21), і розглядаються, як індивідуальне майно, яке невід’ємно закріплено за вкладниками на правах приватної власності та Договору (ст.21, 23).
Об’єднаними грошовими коштами являються лише членські внески, навіть паї відносяться до форми приватної власністі. Таким чином, депозит - це приватна власність вкладника, вона надається Спілці для тимчасового користування у вигляді фінансової послуги, і одночасно залишається у володінні та розпорядженні Вкладника. В підтвердження, депозитні договори побудовані на засадах трьох непорушних принципів приватної власності: СТРОКОВІСТЬ, ЗВОРОТНІСТЬ ТА ПЛАТНІСТЬ.
Посилання авторів Висновку на ч.5 статті 3 ЗУ «Про кредитні спілки», де зазначено САМОФІНАНСУВАННЯ Спілок, не повинно сприйматись на рівні відокремленості від держави. Самофінансування - це ознака, метод ведення господарювання та бухгалтерського обліку, по суті це госпрозрахунок. На Україні існують три ознаки господарювання: самофінансування, бюджетне фінансування та змішане. Більшість юридичних осіб в Україні мають ознаку самофінансування, і це аж ніяк не обмежує державний контроль та державну відповідальність за їх діяльністю. Доречи, ст.1177 Цивільного кодексу України у відшкодуванні майнової шкоди фізичній особі ДЕРЖАВОЮ не ставить обмежень за ознакою самофінансування. Головним критерієм державного відшкодування являється НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ.
Наводимо текст статті 1177ЦКУ:
Стаття 1177. Відшкодування майнової шкоди фізичній особі, яка потерпіла від злочину.
1. Майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину, відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Позиція авторів ВИСНОВКУ від 04.07.11. є ЗНАКОВОЮ в оцінці неповернення вкладів кредитними спілками, і направлена на зняття відповідальності держави перед громадянами у випадках неплатоспроможності юридичних осіб. Така позиція грубо порушує міжнародне, конституційне та цивільне право, а також спеціальне законодавство України, яке стосується кредитних спілок. ВИСНОВОК до проекту Закону ми розглядаємо як дискримінаційний крок держави Україна у застосуванні права громадян України на компенсацію втраченого приватного майна (вкладів).
Держава, у якій активно зростає кількість мільйонерів, не повинна знімати з себе відповідальність за долю соціально незахищених верств населення, людей похилого віку, постраждалих внаслідок недостатнього та неефективного державного контролю за діяльністю небанківських фінансових установ.
