Ні. Вони нас поставити хочуть ....

Панове фінансисти, доброго дня! Читаєш всі коментарі щодо створення КС і диву даєшся, як в нас "легко" організувати і вести свою справу. Але треба це робити. Будь-ласка, поділіться інформацією, де можна знайти правовстановлюючі документи (шаблони, взірці), в т.ч. і всі положення, які вимагає ДФП. Звісно, що вони будуть перероблятись "під себе", але з чогось потрібно починати. Наперед вдячний.

Вивчіть уважно Закон про кредитні спілки в Україні. Станьте активним членом якоїсь кредитної спілки в Вашому місті (регіоні), подивіться як люди працюють, запропонуйте безкоштовну допомогу, ознайомтеся з документами. А там десь через рік-два приймете для себе рішення - чи потрібна Вам та морока ? :))

Згоден з victor`ом, але хочу поправити думку Володимира: кредитна спілка - це не власна справа, а фінансовий ощадно-кредитний КООПЕРАТИВ... А от вже з того цілком зрозумілим є питання: " чи потрібна Вам та морока ? :)) ", бо мороки тут більш ніж достатньо. Може краще ломбард, звісно якщо власних грошей достатньо? :))

Вячеславе Анатолійовичу, я правильно прочитав? Це Ви написали визначення КС як фінансового ОЩАДНО-кредитного кооперативу?

Дякую, панове!

Миколі Т.: Так я. Хіба я у чомусь не правий? Я навіть є головою спостережної ради кредитної спілки, яка зветься: Харківське ОЩАДНО-кредитне товариство. Якщо я не помиляюсь, то перша кредитна спілка, яка була створена у Харківській губернії (та губернія була здається втричі більша за теперішню Харківську область) на межі 19-20 сторічь і існувала доки її більшовики не придушили, звалася майже так, як наша (тільки два слова місцями перемінити): Харківське кредитно-ощадне товариство.

Так справа ж не в назві - я он скільки гарних назв знаю: і "Надія плюс", і "Перспектива", і "Добробуд", і "Фортеця" навіть, і де воно все?... А справа у природі організації (чи містить вона елемент ОЩАДНИЙ), а також у тому, що більш непримиренного і послідовного противника ОЩАДНОЇ функції КС, ніж Ви, я і не зустрічав....

Ви мабуть просто ототожнюєте заощадження з депозитами. Я ні. Я не бачу приниципової різниці у заощадженні через паї від заощадження через депозити. Суть та сама - заощадження, але механізм різний. Мені здається що у депозитах заощаджувального характеру навіть менше ніж у паях, у депозитах головне навіть не накопичення, не заощадження як таке, а дохід. Можливо я у чомусь помиляюсь ...

Думаю, що таки да, помиляєтесь. От, приміром, і податкова розглядає як інструмент отримання доходу радше паї, ніж депозити, інакше чого б то вони оподатковували перші за ставкою 15%, і то вже зараз, а другі – 5%, і аж у 2013 р.?
Ну, про податки то я так, для приколу більше, податкова ж для нас не авторитет ;))

А по суті ось що: пай є формою УЧАСТІ у спільній діяльності (кооперації) і може вноситися у вигляді грошей, або ІНШОГО МАЙНА, або трудового чи інтелектуального вкладу, або... Як форма накопичення чи заощадження пай може розглядатися лише у філософському аспекті, а юридично, економічно і практично він належить уже не тому хто його вклав (чую з аудиторії голос: „А тому, хто його вкРав...”), а всьому колхозу, про що і написано у відомому законі. І тому-то, коли кооператив прогорить, учасникам ніхто нічого не винен, про що і свідчить судова практика останніх років. Яке там накопичення...

Натомість „вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках...” ну і т.д. згідно іншому відомому закону.

Таким чином, пай є іманентною рисою кооперативу, маючи сутнісну природу, у той час як депозит – це тільки один із видів ПОСЛУГ, тобто вид діяльності кооператива, причому зовсім не основний, якщо говорити про КРЕДИТНУ спілку (бо що заважало назвати її ДЕПОЗИТНОЮ спілкою?)