ЧУЖИЙ проти ХИЖАКА
Дата: 02.08.2010 09:17:05
Бачу, що колективна думка вчергове намагається схибнутися в глухий кут: от, мовляв, якби ми не приймали депозити, а лише паї, то ніхто б нас не чіпав...
Не пригадаю вже, чи входила наступна байка до шкільної програми, отож наводжу її повністю.
Євген Гребінка "Ведмежий суд"
Лисичка подала у суд таку бамагу:
Що бачила вона, як попелястий Віл
На панській винниці пив, як мошенник, брагу,
Їв сіно, і овес, і сіль.
Суддею був Медвідь, Вовки були підсудки,
Давай вони його по-своєму судить
Трохи не цілі сутки.
«Як можна гріх такий зробить!
Воно було б зовсім не диво,
Коли б він їв собі м’ясиво»,
Ведмідь сердито став ревіть.
«А то він сіно їв!» - Вовки завили.
Віл щось почав був говорить,
Да судді річ його спочатку перебили,
Бо він ситенький був. І так опреділили
І приказали записать:
«Понеже Віл признався попелястий,
Що він їв сіно, сіль, овес і всякі сласті,
Так за такі гріхи його четвертувать
І м’ясо розідрать суддям на рівні часті,
Лисичці ж ратиці оддать».
Ключова фраза тут: „Бо він ситенький був”.
Справа не в назві залучених нами коштів, а в їх кількості.
До речі, сподівання на те, що тих, у кого 2-3 млн., в траві не побачать – даремні. Як я був такий молодий, як оце боцман зараз, хтось із гумористів-естрадників проголошував: ”Бач, хек вона мені пропонує! Та його й акула в морі не їсть!...” Прийшов час, і акула тільки слину ковтає, згадуючи того хека...
Не сперечатися про те, "хто винен" у наших мнимих депозитних гріхах, а про те, "ЩО РОБИТИ", коли завтра прийдуть до нас, хотілося поговорити....