Мені байдуже "як на це дивиться ДФП", бо ми перш за все виконуємо закони, а нормативні акти ДФП - тільки у тій частині, що не суперечать законам. Ведемо кілька судових процесів проти ДФП, і ще до кількох готуємось, але досі у жодному не перемогли. Доречі зараз готую позов до ДФП, за яким вигідно не перемогти, а навпаки... Між тим, хочу сказати, що іноді нормативні акти ДФП розумніші за закони.
Скажіть, а існує вимога про те, що кредитна спілка у своїй діяльності повинна неухильно використовувати саме форму примірного договору, який додано до положення про фінпослуги? А яким нормативним актом визначено на скільки дійсний договор може відрізнятися від примірного? Бо примірний, то тільки примірний, тобто приблизний.

Я з Вами в дечому не згодний.
Я розумію, що ви кваліфікований юрист, котрий добре знається на своїй справі і може дозволити собі сперичатися з ДФП. Але на превеликий жаль не кожна спілка може дозволити собі такого юриста.
І вислів "мені байдуже як на це дивиться ДФП" для когось може пролунати як вирок.
Я прошу Вас трохи стримуватись, тому як багато людей, що прочитають дану тему почнуть працювати беручи приклад саме з Вас, а в разі чого не зможуть довести діло до кінця.

Я перепрошую.
Ви дійсно затверджуєте 2 типи одного і того самого договору?

Той договір, що зветься примірним затверджується разом з положенням про фінпослуги. Крім того, спостережна рада окремо затверджує форми договорів, які є обов`язковими до використання. В основі має бути примірний договір. Саме за цими формами договорів надаються послуги. Такий у нас порядок. У нас сталось так, що спочатку були такі форми, а потім вимоги ДФП, про примірні договори, як додаток до положень про фінпослуги. Тож до положень, як примірні були додані форми договорів за якими дійсно надаються послуги. Здається невеликі (несуттєві) відмінності там є.
Прикладу брати не треба. Наші судові процеси проти ДФП, це не війна на завдання шкоди чи знищення, а так би мовити теоритичні дискусії, з участю арбітра, які ми, доречі, програємо. Байдуже. Бо за цей час, у тому числі і внаслідок нашої "самооборони", ДФП багато чого змінило у своїх поглядах і діях щодо кредитних спілок на користь кредитним спілкам, і виправляє свої помилки. З ДФП у нас цілком добрі відносини.

Як на мене - Ви традиційно "перегинаєте палку". Слова "примірний" в українській мові немає, це русизм, який, проте, дуже часто зустрічається в норм.-правових актах органів виконавчої влади.
Повністю підтримую позицію ДФП щодо того, що договори про надання фінпослуг повинні бути додатками до Положення про фінпослуги.
Тут же відповідь на запитання Воропаєва Ю. про рівноправність членів КС –КС затвердила „примірні” договори і надіслала їх до ДФП і з цього моменту для кожного члена КС, який бере кредит, для прикладу, „по програмі” „Розстрочка” доведеться дати цей кредит на підставі того ж таки „примірного” кредитного договору. Тобто, для „кума”, який хоче отримати кредит доведеться видати його згідно шаблону „примірного” договору і пункт про „штрафні санкції” (якщо такий присутній в „примірному” кредитному договорі для „програми” „Розстрочка”) з того шаьлону вже не забереш.
Що стосується власне понять „примірний” чи „типовий” договір, то в моєму розумінні такі договори є „зразком/стандартом/шаблоном” для певного виду фінпослуги. Якщо вид фінпослуга надається за підвидами, в народі кажуть: „згідно кредитних програм”, в яких відмінності полягають лише в таких змінних величинах як: сума кредиту, цільове призначення, строк, процентна ставка, методи нарахування процентів тощо, то „примірний” договір може бути „зразком/стандартом/шаблоном” для кількох „кредитних програм”.
В мене ніколи не виникало питань до терміну „примірний” в розпорядженні ДФП від 11.11.2003 N 116. Якщо Ви бачите в цьому проблему, можете порадити Оленчику А.Я. змінити фразу „Примірні договори” у вищезазначеному розпорядженнні на „зразки договорів”. Разом з тим нехай зміни в дане розпорядження і в пункті 1.2 у фразі „відокремлений структурний підрозділ„ заберуть слово „структурний”, бо смішно якось звучить, і ніде більше таке не зустрінеш. Тим більше, що ДФП вже пішло в цьому напрямку вперед – в п. 21.4. проекту „Змін до Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ” слово „структурний відсутнє, а натомість „Копію положення про відокремлений підрозділ”.

Serzh я трохи пізніше відповім. Почекаю, може ще хтось щось напише. А поки що будь ласка, якщо розумієтесь на бухгалтерії, що небудь з цього приводу: [www.naksu.org] Дуже важливо для мене.

По-перше: Стосовно русизму - згоден;
по-третє: Це не я "перегинаєте палку", а ДФП, бо до того слова "примірний" я не маю жодного відношення;
а по-друге: байдуже, яке слово там буде: примірний, типовий, зразок, стандарт, шаблон тощо, бо не у тому справа, а ось у чому: "Скажіть, а існує вимога про те, що кредитна спілка у своїй діяльності повинна неухильно використовувати саме форму примірного договору, який додано до положення про фінпослуги? А яким нормативним актом визначено на скільки дійсний договор може відрізнятися від примірного? Бо примірний, то тільки примірний, тобто приблизний".

А хто сказав, що вони повинні відрізнятися.
І хто Вам забороняє затверджувати декілька кредитних договорів.
Наприклад під кредитну програму "Кредити на побутові товари" в договорі може стояти в якості штрафної санкції пеня, а в програмі "Кредити на автомобілі" штрафна санкція у вигляді подвійного відсотка.
От і виходить, що необхідно затверджувати 2 додатки до положення. Котрі будуть використовуватися як дійсні.

Будуть вони (примірний і дійсний) відрізнятися, чи ні то Ваша справа. Бо нема такого обов`язку, - щоб не відрізнялися. А що до кількості додатків примірних договорів, то їх дійсно може бути скільки завгодно. Наприклад у КС"Самопоміч" (м.Харків) до Положення про залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки їх, якщо не помиляюсь, чотири різні.

Ваша позиція стосовно "приміриний" і дійсний зрозуміла. Не можу зрозуміти лише Вашого бачення позиції Держфінпослуг щодо необхідності доповнення останнім абзацом розпорядження від 11.11.2003 N 116:
"Примірні договори про надання фінансових послуг є додатками до положення про фінансові послуги..."
Яку мету цим переслідували?

Я теж не знаю: яку мету тим переслідували. Чесно кажучи, і не намагаюсь того зрозуміти. Я просто виконую законодавство так як воно є. Нема вимоги щодо обов`язкового додержання примірного договору - значить додержуватись необов`язково. От і все. Якби така вимога була, то я б зважив її на відповідність законам України. Якщо така вимога булаб такою, що згідно законів України знаходиться у компетенції ДФП, то безумовно виконував би, а якщо ні, то мабуть не виконував би.