До Serzh ( )
щодо мети яку переслідувала ДФП.

Я гадаю це зробили задля того щоб комісія не губила документи котрі до неї приходять. Ну уявіть якась спілка внесла зміни в договір, надіслала до ДФП, а там хтось комусь передав, хтось не туди поклав, а інший побачив непотрібний папірець і викинув (всі ми люди і людський фактор ніхто не відміняв). Так договір і не потрапив до редитної справи.
А так внесли зміни в договір надіслали положення з додатками (а це вже немала купа папіру, заубити важко, та і викинути жалко) і вже існує більша ймовірність того, що документи дійдуть до кінця.

P.S. Вибачте за іронію але нічого іншого на думку не спадає.

Мені теж цікаво: куди ДФП складує той папір, який до неї надходить? Цеж скільки макулатури! І все мало!?
А ще цікаво: що відбувається з дискетами? Ну хочаб за півціни їх назад продавали. Ми ж їх купуємо тільки для ДФП, бо більш вони вже ні до чого не придатні.

Воропаєв Юрій пише:
-------------------------------------------------------
> До Serzh ( )
> щодо мети яку переслідувала ДФП.
>
> Я гадаю це зробили задля того щоб комісія не
> губила документи котрі до неї приходять. Ну уявіть
> якась спілка внесла зміни в договір, надіслала до
> ДФП, а там хтось комусь передав, хтось не туди
> поклав, а інший побачив непотрібний папірець і
> викинув (всі ми люди і людський фактор ніхто не
> відміняв). Так договір і не потрапив до редитної
> справи.
> А так внесли зміни в договір надіслали положення з
> додатками (а це вже немала купа папіру, заубити
> важко, та і викинути жалко) і вже існує більша
> ймовірність того, що документи дійдуть до кінця.
>
> P.S. Вибачте за іронію але нічого іншого на думку
> не спадає.



"А так внесли зміни в договір надіслали положення з додатками " - для чого надсилати положення з додатками?
Повторюсь, - абсолютно погоджуюсь з позицією ДФП щодо того, що примірний договір має бути додатком до положення, від якого КС в своїй роботі не повинна відходити, оскільки при такому стані речей діяльність КС стає прозорою та уніфікованою. Ми, наприклад, саме так і робимо - на кредитні/депозитні програми є примірні договора, вони відіслані в ДФП, ці договора використовуємо як шаблон, вписуючи в кожному випадку конкретні такі змінні величини як: сума, %, строк тощо. І так працює, очевидно, більшість КС.

Цікаво, чи звертає ДФП увагу при перевірках на відповідність примірним договорам робочих договорів?

Справа в тому, що Положення про фiнпослуги ОПИСУЄ фінпослуги та порядок їх надання. Вже не кажучи про множинність трактування тих самих формулювань, яка присутня скрізь, от хоча б і на цьому форумі, жоден опис не є, не може і не має бути вичерпним. Тому в доповнення до наших романтичних розповідей про зміст нашої фінансової діяльності нас просять продемонструвати сам предмет "в натурі". Погодьтеся, що зміст кредитного договору і є тим необхідним і достатнім обсягом інформації, що дозволяє зробити висновок, наприклад, про відповідність кредитної діяльності певним вимогам. Тому договір і має бути невід'ємною складовою Положення. Звичайно, залишається низка "привходящих" обставин, або не пов'язаних прямо з технологічним процесом кредитування, або дуже загального характеру, ото вони й становлять описову частину Положення.

Я з Вами згоден. Але пригадайте чи ми не затверджували до цього ці договори. І все всім подобалось.
Яка разниця в тому, що один і той самий договір надійде не окремо, а в якості додатка до положення (з самим положенням котре викладено не на одному листі паперу).

Так я ж і кажу, що різниця в тому, що договори тепер є невід'ємною складовою Положення про фін послуги, яка (складова) наочно показує, як саме КС ці послуги надає.

Якщо застосувати за аналогією закону ст. 179 Господарського кодексу

...4. При укладенні господарських договорів сторони можуть
визначати зміст договору на основі:

примірного договору, рекомендованого органом управління
суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними
договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати
окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати
його зміст;

типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України,
чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної
влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового
договору, але мають право конкретизувати його умови;...

Здається, можна найти відмінність примірного договору від типового.

Так, Diamant, цілком з Вами згоден. А ще добавлю таке: "2. Кабінет Міністрів України, уповноважені ним органи виконавчої влади можуть рекомендувати суб'єктам господарювання орієнтовні умови господарських договорів (примірні договори), а у визначених законом випадках - затверджувати типові договори". Це частина 2 тієї самої статті. А ще зверніть увагу на ч.3 ст.184 Господарського кодексу: "Укладення господарських договорів на основі примірних і типових договорів повинно здійснюватися з додержанням умов, передбачених статтею 179 цього Кодексу, не інакше як шляхом викладення договору у вигляді єдиного документа, оформленогозгідно з вимогами статті 181 цього Кодексу та відповідно до правил, встановлених нормативно - правовими актами щодо застосування примірного або типового договору".
При цьому звертаю увагу, що якщо вже доримуватись ст.179 ГКУ, то ДФП по-перше: не мала права вимагати додавання до внутрішніх положень кредитних спілок будь-яких примірних договорів, бо згідно ст. 179 Господарського кодексу: примірний договір - це рекомендований органом управління. Тобто примірний це не той, що затверджується суб`єктом господарювання; по-друге: ч.4 ст.179 Господарського кодексу містить вичерпний перелік того, на основі чого визначається зміст договору. Але нічого подібного до тієї форми "примірного" договору, що запроваджено ДФП, там нема. Є суперечність і з ЗУ"Про фінансові послуги ...", і з ЗУ"Про кредитні спілки" і з іншими нормами тогож таки Господарського кодексу.