КС Капитал-Сервис (Алчевск)
Дата: 20.07.2007 11:42:32
Кредитні спілки тут дійсно нідо чого, бо згідно ч.1 ст.1 ЗУ"Про КС" "Кредитна спілка - це ... організація, заснована на кооперативних засадах". Думаю, що кооперативності у тій організації і близько не було. А раз так, то то не кредитна спілка, а організація, що належить одній, чи кільком особам, а інші - клієнти. Тож за таких обставин висновок: бажано "Не связываться с кредитными союзами", якщо приходиш у таку організацію, не як співвласник, не як співуправлінець, а як клієнт, - є правільним. Але чи всі такі організації під вивісками - "кредитна спілка" "кидають" своїх клієнтів? Практика свідчить, що ні! Чому? Тому що хороших людей більше ніж поганих. Але ложка дьогтю псує діжку меду. Я з 1994 р. у кредитноспілковому русі, але не знаю жодної кредитної спілки, якаб на мою думку абсолютно відповідала "кооперативним засадам". Спостерігається дуже цікава зворотня прогресія - чим більше членів тим меньше кооперативності, а за певною межею кооперативність зникає зовсім. Тож ті хто зайшов за ту межу вже не є кредитними спілками. Нещодавно я отримав №1 Вісника кредитної кооперації (додатка до тижневика "Україна BUSINESS"). Якщо у Вас є такий то перегляньте. На сторінках 12 - 21 є цікаві аналітичні таблички. На стор. 15 є мал.5., а на ньому стовпчики сині і сірі. Подивіться на зріст тих стовпчиків. У КС від 20 до 50 млн. вищим є сірий стовпчик, тобто: % членів до загальної кількості членів кредитних спілок, а після 50 млн. синій стовпчик, тобто: % активів до загальної кількості активів. Що це значить? Що десь на цій межі відбувається якісна зміна такої організації. Уважно подивіться на цій сторінці на табл. 6 і 7. Цікаві цифри. Вони свідчать, що десь на рівні активів 10 - 50 млн. відбувається якісне перетворення. До межі у 20 млн. членство зростає середньопропорційно до активів, а після відбувається різке якісне перетворення: мале членство для величезних активів. Що це? А це і є та межа за якою кредитні спілки зовсім перестали бути кредитними спілками не тільки за кількістю членів, а і за якістю активів. Я завжди виступав і продовжую за законодавче обмеження розміру капіталу кредитних спілок до того рівня, який не дозволяв би їм вириватся за межі кооперативності. Рівень кооперативності, кількість членів і розмір активів це взаємопов`язані величини. Одночасно треба позбавити кредитні спілки прав на залучення депозитів (як би вони у кредитних спілок не називалися), бо це явище не кооперативного світу фінансів, де "свій до свого по своє", а явище світу підприємництва, де не член кредитної спілки, а клієнт, де не самоврядування, а захист прав споживачів тощо. Один крок на цьому шляху ДФП вже зробило поділивши (з 1.01.08) кредитні спілки на три режими регулювання. Але, думаю, що варто йти далі і "зареголювати" кредитні спілки першого рівня до того, щоб бути такими булоб вкрай невигідно, і щоб вони змушені були ставати тим, чим є насправді за якісними ознаками, тобто або іншими ніж кредитні спілки фінансовими установами, або банками.