forum.naksu.org
 
 

Увага! На форумi введено правила поведiнки >>>

Питання, що не увійшли до інших тем, однак пов'язані з діяльністю кредитних спілок.

стор.:  Попередня12345678910Наступна
Поточна сторінка:3 з 10
Народ vs ДФП
Автор: М.Тищенко ( )
Дата: 06.01.2009 12:30:26

Фактично, цією "інформацією" держрегулятор розписався в тому, що за 5 з добрячим гаком років про кредитні спілки йому вдалося зясувати лише те, що на загал це не дуже зрозумілі і дуже підозрілі "контори", наміри та фінансова спроможність яких ніколи й нікому не відомі, тому перед тим, як мати з ними справу, краще заручитися підтримкою міліції :)), позасівати місцевий суд :))), а чи довірити спілці яку копійку - вирішуйте, громадяни, самостійно, наша ж хата скраю.

Христос ся рождає!

Народ vs ДФП
Автор: dimedrolum ( )
Дата: 07.01.2009 09:28:20

Ж)
господин Суслов на одном из телеканалов заявил чтото вроде - "...надзора за кредитными союзами фактически нет и регулятор не может ничего грантировать...". вопрос только в том за что же он зарплату все 4 года получал???

Народ vs ДФП
Автор: Serzh ( )
Дата: 20.01.2009 20:21:49

в продовження теми - "Вечерняя Одесса"( №9 (8943) 2009 від 20.01.09):

"В самом начале своей деятельности Виктор Суслов, первый руководитель Госфинуслуг, сказал корреспонденту, что при должном контроле кредитные союзы могут нормально работать, выполняя свои функции и не создавая проблем вкладчикам и правоохранительным органам. Очевидно, «должный контроль» над этими организациями государству наладить так и не удалось".

Народ vs ДФП
Автор: Serzh ( )
Дата: 24.02.2009 21:17:04

24.02.2009
Роз’яснення Держфінпослуг щодо дій вкладників кредитних спілок у разі невиконання кредитною спілкою договірних зобов’язань по поверненню коштів

Останнім часом значно збільшилась кількість запитань стосовно врегулювання договірних відносин вкладників з кредитними спілками, які надходять від громадян через офіційний веб-сайт Держфінпослуг і стосуються врегулювання договірних відносин вкладників з кредитними спілками. У зв’язку з цим фахівцями департаменту нагляду за кредитними установами Держфінпослуг підготовлена узагальнена інформація щодо дій вкладників кредитних спілок у разі невиконання кредитною спілкою договірних зобов’язань по поверненню коштів після закінчення терміну дії договору, а також роз’яснення щодо повноважень Держфінпослуг у цій сфері. Зазначена інформація розміщена у рубриці Відповіді на запитання/Кредитні спілки

Водночас, хочемо ще раз звернути увагу громадян, що для врегулювання відносин з конкретною фінансовою установою необхідно надсилати письмове звернення на поштову адресу Держфінпослуг, додаючи до нього копії документів, що підтверджують порушення кредитною спілкою ваших прав (копії договорів про залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки, квитанцій про сплату вступного та обов’язкового внесків, письмового звернення до кредитної спілки разом із відповіддю на нього, тощо).

Невиконання кредитною спілкою зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами про залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, а також стосовно зобов’язання щодо сплати нарахованих за договорами відсотків у встановлений договором строк та у відповідній сумі, є предметом спору між сторонами договору та підлягає вирішенню у судовому порядку.

Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг (далі - Держфінпослуг) має повноваження застосовувати заходи впливу у разі порушення законів та інших нормативно-правових актів, що регулюють діяльність з надання фінансових послуг (стаття 39 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»).

Тому Держфінпослуг у зв’язку з встановленням у діяльності кредитної спілки порушень вимог законодавства про фінансові послуги, в тому числі щодо невиконання зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами на залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитний рахунок, застосовує до кредитної спілки захід впливу у вигляді розпорядження про усунення порушень вимог законодавства про фінансові послуги. Таким чином, спілку зобов’язують усунути порушення вимог законодавства в частині невиконання зобов’язань по поверненню грошових коштів за укладеними договорами.

На цьому повноваження Держфінпослуг завершуються, оскільки накласти штраф на посадових осіб спілки чи на саму спілку неможливо з огляду на недосконалість законодавства. Штрафи можуть бути накладені на суб’єктів підприємницької діяльності або на керівників суб’єктів підприємницької діяльності (статті 41 та 43 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»). А відповідно до статті 130 Господарського кодексу України та статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка – це неприбуткова організація. Але навіть якби Держфінпослуг мала повноваження накладати штрафи на кредитні спілку, то це призводило б до виплати штрафів до державного бюджету і не сприяло б фінансовому оздоровленню спілки, а відповідно – і виконанню спілкою договірних зобов’язань перед своїми членами.

Члени кредитної спілки для захисту своїх прав мають право звернутися до правоохоронних органів. Звернення до правоохоронних органів може бути підставою для порушення кримінальної справи (стаття 94 Кримінально-процесуального кодексу України). Однак, кримінальна відповідальність є відповідальністю перед державою за вчинення посадовими (службовими) особами кредитної спілки суспільно небезпечних діянь і безпосередньо до виконання договірних зобов’язань не призводить.

Тому членам кредитної спілки з метою захисту своїх майнових прав доцільно звертатися з відповідною позовною заявою саме до загального суду по місцю проживання вкладника.

Тільки суд має право визнати діяння кредитної спілки по неповерненню грошових коштів чи виплаті відсотків незаконними та зобов’язати кредитну спілку повернути вклад. При цьому, у позовній заяві до суду слід зазначати, що позивач просить накласти арешт на грошові кошти спілки у сумі вкладу з відсотками. У цьому разі державній виконавчій службі буде легше виконати винесене на користь громадянина рішення суду.

Разом з тим Держфінпослуг звертається до членів кредитних спілок з проханням. Кредитні спілки є фінансовими установами, створеними на кооперативних засадах. Кожен громадянин, який став членом кредитної спілки, а потім уклав договір з кредитною спілкою про надання фінансових послуг (зокрема договір про залучення внеску (вкладу) на депозитний рахунок), є співвласником цієї спілки, має право брати участь у загальних зборах спілки і обирати органи управління спілки та осіб, які керують спілкою. У зв’язку з цим членам кредитної спілки слід уважно відноситися до рівня освіти, ділових якостей та репутації керівників спілки, яких вони обирають в органи управління спілки і яким довіряють свої кошти.

Народ vs ДФП
Автор: Serzh ( )
Дата: 04.03.2009 20:26:05

ВЛАДА І СУСПІЛЬСТВО: Як сприяє розвитку гром.суспільства Держфінпослуг

Громадянське суспільство вивчає, як влада сприяє його розвитку. ГІМЦ "Всесвіт" за підтримки Міжнародного фонду "Відродження" та за інформаційного сприяння "Майдану" здійснює моніторинг реалізації Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства та відповідного Плану заходів на 2008 рік. Сьогодні інформує Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України, відповідаючи на відповідний запит.

З листа №1453/05-12 від 04.02.09 за підписом заступника голови Держфінпослуг п.В.Левченко:

"…Насамперед хочемо зазначити, що Ви звернулися до органу виконавчої влади як громадянин України. У Концепції, на яку Ви посилаєтеся, зазначено, що моніторинг її виконання може проводитися саме інститутами громадянського суспільства, а не окремими громадянами. Статтею 32 Закону "Про інформацію" передбачено, що громадянин може звернутися до органу виконавчої влади з інформаційним запитом про його діяльність, тобто здійснення тим своїх функцій і повноважень. Ваше звернення не стосується інформації про здійснення Держфінпослуг її функцій і повноважень, Ви просите надати інформацію про стан виконання центральним органом виконавчої влади доручення вищого органу влади. Слід зазначити, що Держфінпослуг у встановленому порядку і в зазначені терміни надавала Кабінету Міністрів України звіт про виконання пунктів Плану заходів з реалізації Концепції на 2008 рік, зазначених у відповідному дорученні КМУ. Слід також зауважити, що Держфінпослуг реалізовує право громадян на отримання інформації про свою діяльність шляхом всебічного і регулярного її висвітлення на своєму офіційному веб-сайті та у друкованих виданнях, надання її фахівцями коментарів та інтерв'ю ЗМІ, проведення прес-конференцій та брифінгів, організації роботи консультативно-дорадчих органів при Держфінпослуг.

Водночас, враховуючи зазначене, вважаємо за доцільне надати Вам таку інформацію на поставлені Вами запитання.

Оскільки Держфінпослуг з моменту свого створення активно співпрацювала з інститутами громадянського суспільства та всебічно висвітлювала свою діяльність на власному офіційному веб-сайті та у ЗМІ, вона не мала пропозицій до Плану заходів з реалізації Концепції.

Протягом 2008 року у Держфінпослуг опрацьовано 2705 звернень громадян, серед них не було запитів про діяльність органу виконавчої влади. Випадків відмови у наданні інформації не було.

Усі проекти нормативно-правових актів, що розробляються Держфінпослуг, після прийняття рішення про їх оприлюднення публікуються на офіційному веб-сайті та у ЗМІ….Участь в обговоренні може взяти будь-який інститут громадянського суспільства та кожний громадянин. Зауваження та пропозиції…розглядаються розробниками документа та опрацьовуються з представниками громадськості, які їх надавали…Підставою для відхилення зауважень може бути їх невідповідність нормам чинного законодавства або можливість порушення прав споживачів фінансових послуг внаслідок їх прийняття. Інформація про розгляд зауважень на засіданнях Комісії оприлюднюється на офіційному веб-сайті Держфінпослуг.

..При Держфінпослуг створена та функціонує Консультаційно-експертна рада (КЕР), до складу якої входять представники громадських організацій та професійних об'єднань учасників ринків фінансових послуг, викладачі та науковці, представники ЗМІ…Інформація про роботу консультативно-дорадчих органів висвітлюється у відповідних розділах офіційного веб-сайту.

Жодних договорів про надання соціальних послуг Комісією не укладалося через відсутність відповідного фінансування. Цією ж причиною обумовлена й відсутність співпраці у галузі навчання, а також спільних проектів інформаційного, аналітично-дослідницького, благодійного і соціального спрямування.

Протягом 2008 року фахівцями Держфінпослуг було надано близько 200 коментарів ЗМІ, у тому числі й інтерв'ю для телевізійних каналів, керівництвом Комісії було проведено 5 брифінгів…, Всеукраїнська нарада з питань недержавного пенсійного забезпечення, в якій взяли участь представники громадських організацій учасників ринків фінансових послуг, профспілкових організацій, ЗМІ.

Враховуючи викладене, Держфінпослуг не вважає доцільним внесення змін та доповнень до Концепції сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства".


Як повідомлялося, за результатами збору інформації та аналізу результатів моніторингу Громадським інформаційно-методичним центром "Всесвіт" буде підготовлено громадську доповідь щодо виконання Концепцїї сприяння органами виконавчої влади розвитку громадянського суспільства (розпорядження КМУ №1035-р від 21.11.07). Поки ж читачі можуть робити власні спостереження і висновки про змістовність відповідей респондентів та їхньої відповідної діяльності.

Але є маленький експрес-коментар для шановного Держфінпослуг: "виконання [органом виконавчої влади] доручень вищого органу влади" (взагалі-то, нормативних актів КМУ) якраз і є, зокрема, "діяльністю" відповідного органу виконавчої влади. Але оскільки Держфінпослуг, попри дивне розуміння терміну "діяльність", все ж відповідально поставився до питання і надав інформацію, суду цей державний орган уникнув.





Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 04.03.2009 21:55.

Народ vs ДФП
Автор: Serzh ( )
Дата: 30.04.2009 13:42:08

Держфінпослуг ініціює зняття вимоги обов'язкового погодження регуляторних актів Держфінпослуг з Держкомпідриємництвом та вимоги щодо місячного строку для оприлюднення таких проектів (п.6.1 Плану антикризових заходів у сфері діяльності небанківських фінансових установ, піднаглядних Держфінпослуг, затв. розп. від 24.04.2009 р. N 276).

[search.ligazakon.ua]

Псевдогарантування вкладiв або черговий развод ?
Автор: кредитор ( )
Дата: 02.05.2009 17:23:24

А что же мы гарантируем?
Автор: Кирилл МОЛОДЫКО
Последние новости об определении списка банков, которые вышли «на финишную прямую» в вопросе получения бюджетных вливаний в капитал, несколько успокоили их вкладчиков. Однако при этом стало ясно, что другие проблемные банки, в которых действуют временные администрации, вполне может ждать в ближайшем будущем ликвидация.
Все прекрасно понимают, что задекларированное «замедление темпов снижения оттока вкладов из банковской системы» — скорее желаемое, чем действительное. Одна из главных причин такого чисто формального «снижения» очевидна: депозиты зачастую просто не отдают.
Фактически возник своеобразный порочный круг: без неуклонного соблюдения банками принятых на себя обязательств не восстановится доверие населения к банкам и, соответственно, туда не вернутся изъятые вклады. А без возврата изъятых вкладов банкам не будет хватать ликвидности, чтобы неуклонно соблюдать обязательства.
Не оспаривая иных причин, приведших к столь плачевной ситуации, хотелось бы обратить внимание на провал украинской системы гарантирования вкладов в условиях кризиса. Это вовсе не претензия к текущей деятельности Фонда гарантирования вкладов физических лиц (далее — фонд) — он руководствуется действующим законодательством. Дело в том, что сама система гарантирования банковских вкладов выстроена концептуально неправильно, а под неправильную концепцию было выписано и законодательство. В итоге ничего реально не гарантируется.
Давайте попробуем вернуться в осень прошлого года. Что, кроме использования рефинансирования на валютные спекуляции, послужило причиной дальнейшего обвала в банковской системе? Первые невозвраты депозитов. Далее — нарастающий снежный ком: невозврат первых депозитов влечет резкое увеличение требований к их возврату сначала в том же банке, а потом, по мере нарастания паники, и в других финансовых учреждениях.
Что могло бы сбить панику, успокоить население и предотвратить дальнейший обвал? Резервный механизм немедленного, реально гарантированного возврата депозитов (ясно, что с верхним пределом возврата, но кто вкладывает выше этого предела, делает это на свой страх и риск).
Не была создана какая-либо защита от ситуации, когда вклады пожелали бы забрать больше определенного процента вкладчиков. Понадеялись на авось — что этого не случится. Однако ссылки на то, что подобное развитие ситуации невозможно было предвидеть, просто несерьезны, так как в литературе по истории финансов полно примеров всплесков массового желания населения изъять свои депозиты из банков (на что, кстати, юридически оно имеет полнейшее право). Эти требования должны быть удовлетворены.
В итоге в Законе «О Фонде гарантирования вкладов физических лиц» мы получили чисто «мирный» способ возмещения вкладов через фонд только при банкротстве банка. В свою очередь, такое банкротство банковское законодательство и правоприменительная практика связывают с предварительной многомесячной деятельностью временной администрации. Более того, эту администрацию назначает даже не суд в оперативном порядке с подачи комитета кредиторов, кровно заинтересованных разобраться в том, что произошло с банком, и восстановить его работу, как в случае иных предприятий (хотя там название управляющего другое), а Национальный банк.
За что банкам такие привилегии? И какая разница для вкладчика, объявлен банк банкротом или нет, если он просто не выдает вклады, и все, а вкладчика подвешивают на много месяцев в совершенно неопределенной ситуации?
Путь к исправлению концептуальных ошибок хотя бы на будущее — установление обязанности фонда возмещать, в пределах фиксированной суммы, вклады не по факту банкротства банка, а по факту самого невозврата депозита. Фонд, который не гарантирует этого, просто не нужен. Конечно, это потребует полной ревизии системы взносов, которые банки платят в фонд, но такова плата за реальную защиту вкладчиков.
Никуда не деться при этом от непростого разговора о размере возмещений из фонда. Как известно, не так давно было принято решение повысить его с 50 тыс. до 150 тыс. грн. Но объем средств физических лиц в банках — немногим менее
190 млрд. грн., а объем средств в фонде гарантирования на 1 апреля с.г. — 3,28 млрд. грн., т.е. приблизительно в 60 раз меньше.
Понятно, что часть банковских вкладов — крупные и покрываются фондом только частично. Но принципиально это ничего не меняет: фонд рассчитан на гарантирование вкладов в «мирное» время, да и то с уклоном на неплатежеспособность небольших банков.
В то же время средств фонда хватит на возмещение вкладов одного-двух средних банков в случае банкротства таковых, и не более. В этом плане повышение суммы гарантирования фондом было ошибкой, так как дало вкладчикам ложные ориентиры. Уровень защиты реального вкладчика от этого не вырос, а наоборот, снизился: возместить по 50 тыс. грн. при жесткой нехватке средств можно все же большему количеству людей, чем по 150 тыс. грн.
Да, чисто психологически приятнее думать, что теперь вклады якобы защищены лучше, но вот только за этой суммой «возмещения» — 150 тыс. грн. — не стоят реальные активы фонда. Теоретически его, разумеется, тоже можно накачать бюджетными деньгами в любом количестве, но снова-таки, а что на такое возмещение потом можно будет купить?
Нельзя не сказать и еще об одной концептуальной ошибке, связанной с деятельностью фонда. Было установлено, что он покрывает только вклады физических лиц (и то лишь в непредпринимательской их части). В то же время государство предписало юридическим лицам проводить все свои расчеты через коммерческие банки (являющиеся в большинстве своем частными предпринимательскими обществами), по сути, запретив им расчеты наличными деньгами выше определенной суммы в день и, более того, держать наличные в собственных кассах выше определенной суммы.
Однако если государство административно обязывает юридические лица держать принадлежащую им собственность в коммерческих банках, то оно должно так же административно гарантировать их полную сохранность там и немедленную доступность, иначе это чистейшей воды мошенничество со стороны государства. Представьте себе, что у вас есть вещь, но государство запрещает вам хранить ее у себя дома, а обязывает передать ее на хранение некоему господину, за сохранность вещи у которого никто не отвечает. Если же государство не может или не хочет гарантировать сохранность денег в частных коммерческих банках, оно обязано снять ограничения на расчеты наличными между предприятиями и отменить для них все лимиты на остатки наличных в собственных кассах.
С другой стороны, для физического же лица держать деньги на счетах в частных банках — это, строго говоря, его право. Кто хочет — держит, кто не хочет — не держит. Поэтому в гарантировании банковских вкладов уклон следует делать вовсе не на физические лица, а на юридические. А если уже берется обязательство гарантировать вклады (и физических лиц, и юридических), оно должно быть обеспечено реально. Банковская система, в которой немедленный доступ к деньгам, внесенным в банки, ничем не обеспечен, просто не имеет права на существование.

Псевдогарантування вкладiв або черговий развод ?
Автор: М.Тищенко ( )
Дата: 02.05.2009 20:41:16

А звісно, розвод.
Адже і дурневі зрозуміло, що сам зміст поняття "гарантія" передбачає наявність відповідного матеріального ресурсу. Не обовязково більшого чи рівного тому, чим ми ризикуємо, але хоча б співмірного. А не 1.5%. Для порівняння - резервний капітал КС має становити 15%.
То що є більшою гарантією?
Більше того - всі розуміють, що ніхто нічого з фонду гарантування виплачувати не збирається - ні в "мирний час", ні тим паче під час системної кризи. У статуті кожного такого фонду передбачено механізм виведення проблемного учасника з гри ще задовго перед тим, як гримне грім. Та й хіба це справедливо було б - "нормальні" учасники наповнюють фонд (хоч і дрібязком), а десь хтось щось розікрав, а ми за нього плати!
Отож такі фонди - це не просто нічого; це гірше, ніж нічого, бо служать виключно для ОБМАНУ вкладників та прокорму адміністраторів. Ну, і, звісно, можуть бути ще одним корупційним елементом, ми ж без цього не можемо.

Народ vs ДФП
Автор: Serzh ( )
Дата: 27.05.2009 22:53:40

цитата дня:

"Фирма "Госфинуслуги" обязана была ежегодно проверять деятельность этих самых кредитных союзов и при необходимости ставить на место зарвавшихся "деятелей-прилипал" к чужим деньгам. Но, к великому сожалению, и ревизоры, и мошенники похоже, оказались одного поля ягодки ("СЛОВО", Украина, Одесса)0.
[www.slovo.odessa.ua]


Народ vs ДФП
Автор: М.Тищенко ( )
Дата: 28.05.2009 12:11:57

"Тут ни убавить, ни прибавить -
Так это было на земле"
(О.Твардовський)

стор.:  Попередня12345678910Наступна
Поточна сторінка:3 з 10


Вибачайте, лише зареєстровані учасники можуть залишати повідомлення.

Вам треба УВIЙТИ НА ФОРУМ >>> або ЗАРЕЄСТРУВАТИСЯ >>>
This forum powered by Phorum.