До Андрія Ярославовича (продовження теми зі старого форуму).

Як мені відомо є думка ділити кредитні спілки на три категорії. Хай буде так, але думаю, що найкращою і до того єдиною придатною для поділу ознакою є поділ за кількістю грошей. Моя пропозиція:
1 категорія (каса взаємодопомоги): пайовий капітал до 100 тис. євро (права на залучення внесків (вкладів) на депозитні рахунки не має);
2 категорія (власне кредитна спілка): пайовий капітал не менше 100 тис. євро, а сума пайового капіталу і залучених внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки не перевищує 1 млн. євро;
3 категорія (майже позбавлені кооперативного духу, напівфабрикат коопбанку): пайовий капітал не менше 100 тис. євро, а сума пайового капіталу і залучених внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки перевищує 1 млн. євро.

Регуляторні вимоги з боку ДФП:

1 категорія (каса взаємодопомоги):
кваліфікаційні вимоги до голови правління – нема;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації голови правління – нема;
кваліфікаційні вимоги до заступників голови правління і керівників відділень (філій) – нема;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації застпників голови правління і керівників відділень (філій) – нема;
кваліфікаційні вимоги до головного бухгалтера (за наявності) – нема;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації головного бухгалтера – нема;
обов`язкове навчання відповідального за фінмоніторинг –нема;
залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки – нема;
вимоги до програмного та технічного забезпечення – нема;
звітність – тільки у письмовій формі за спрощеною формою щоквартально і за рік;
нормативи – не більше ніж визначено ЗУ "Про КС";
положення про фінпослуги – необов`язкове;
положення про фінуправління – необов`язкове;
положення про документообіг – необов`язкове;
інші внутрішні положення (крім передбачених Переліком) – не надаються ДФП.
приміщення – без вимоги про нежиле (бо цю вимогу слід перенести з Положення про включення в реєстр фінустанов до Положення про ліцензування в частині ліцензування внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки;

2 категорія (власне кредитна спілка):
кваліфікаційні вимоги до голови правління – освіта вища будь-яка за ступинем і фахом;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації голови правління – нема, а за наявності відділень (філій), а також ліцензій – раз на три роки;
кваліфікаційні вимоги до заступників голови правління і керівників відділень (філій) – нема;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації заступників голови правління і керівників відділень (філій) – нема;
кваліфікаційні вимоги до головного бухгалтера (за наявності) – освіта вища будь-яка за ступинем і фахом;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації головного бухгалтера – нема;
обов`язкове навчання відповідального за фінмоніторинг – раз на три роки;
залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки – на підставі ліцензії відповідно до ліцензійних умов;
вимоги до програмного та технічного забезпечення – звичайні за виключенням: автоматичного періодичного збереження даних, вимоги тільки мережевого програмного забезпечення, можливості визначення доходу і витрат за касовим і методом нарахувань, можливості використовувати рекомендовані ДФП методи нарахувань, можливості автоматичного розрахунку нормативів ДФП та формування звітності, можливості збру повної інформації про юридичних і фізичних осіб (не членів), виключно технології клієнт – сервер, зберігання аудит інформації щодо операцій;
звітність – у письмовій або електронній формі щоквартально і за рік;
нормативи – спрощені (або не більше ніж визначено ЗУ "Про КС") за відсутності ліцензій, а за наявності - ліцезій звичайні (але без дурношів про пролонговані кредити, поруку, про 60% тощо);
положення про фінпослуги – можливі кілька положень з різних видів послуг, надаються ДФП, а з тих видів, що ліцензуються, затверджуються ДФП або погоджуються з ДФП;
положення про фінуправління – надається ДФП;
положення про документообіг – надається ДФП;
інші внутрішні положення (крім передбачених Переліком) – не надаються ДФП.
приміщення – вимога про нежиле тільки для ліцензування залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки

3 категорія (майже позбавлені кооперативного духу, напівфабрикат коопбанку):
кваліфікаційні вимоги до голови правління – освіта повна вища економічна чи юридична;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації голови правління – раз на три роки;
кваліфікаційні вимоги до заступників голови правління і керівників відділень (філій) – освіта вища будь-яка за ступинем і фахом;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації заступників голови правління і керівників відділень (філій) – нема;
кваліфікаційні вимоги до головного бухгалтера (за наявності) – освіта повна вища будь-яка за фахом;
періодичне обов`язкове підвищення кваліфікації головного бухгалтера (за наявності) – раз на три роки;
обов`язкове навчання відповідального за фінмоніторинг – щорічно;
залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки – на підставі ліцензії відповідно до ліцензійних умов;
вимоги до програмного та технічного забезпечення – звичайні за виключенням: можливості використовувати рекомендовані ДФП методи нарахувань, виключно технології клієнт – сервер, зберігання аудит інформації щодо операцій;
звітність – у розширеній письмовій або електронній формі щоквартально і за рік;
нормативи – спрощені за відсутності ліцензій, а за наявності - ліцезій звичайні (але без дурношів про пролонговані кредити, поруку, про 60% тощо);
положення про фінпослуги – обов`язково загальне, а також обов`язково окремо положеня на кожний вид послуг, надаються до ДФП, а за ліцензованими видами діяльності затверджуються ДФП або погоджуються з ДФП;
положення про фінуправління – надається ДФП;
положення про документообіг – надається ДФП;;
інші внутрішні положення (крім передбачених Переліком) – не надаються до ДФП.
приміщення – вимога про нежиле тільки для ліцензування залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки.

Звичайно, треба відповідно диференціювати вимоги щодо набуття кредитними спілками статусу фінустанови, значно спростивши їх для 1 категорії (а зазвичай новостворені кредитні спілки будуть саме такі).

Вячеслав, тема поднята очень правильно - только в совместном обсуждении может выкристализироваться дифференциация КС.

Но мне совсем не нравится разделение требования профессионализма по размеру той или иной части пассива КС. В любом случае - это деньги физлиц, с которыми должны работать грамотные люди.

Это моё принципиальное мнение - в той части - что руководить организацией, которая работает с деньгами, должны грамотные, профессионально подготовленные люди.

По поводу облегчения сдачи отчётности и по поводу отсутствия требованийк программному обеспечению - согласна, но верхнюю грницу я бы поставила на уровне 200 тыс грн.

Это первое, что пришло в голову. Надо ещё раз всё перечитать и подумать. Думаю, появятся ещё комментарии.

Вячеслав, сразу приношу извинения, что сама не вношу конструктивные предложения - нет пока той идеальной дифференциации в моей голове, которую было бы не стыдно здесь озвучить. Но я уверена, в процессе обсуждения она обязательно появится.

Шановні колеги, а також працівники Держфінпослуг (останні - особливо).
Є вже досвід кредитноспілкового руху США, майже сторічний. Торік у бюлетені НАКСУ в трьох номерах надруковано мій чималенький нарис про історію кредитноспілкового руху США. Ми наступаємо на ті ж граблі, на які у свій час наступали американці, де кредитноспілковий рух став цілою індустрією (хай гикнеться "пророку" Суслову). Але про ці граблі, принаймні, треба знати, перш ніж творити (плодити) нові закони. Чи читав хтось з нормувальників (юристів) Держфінпослуг (а також і НАКСУ) цей нарис?
А ще одну мою статтю "Державне регулювання діяльності кредитних сілок у США" у № 1 за 2005 рік бюлетеню "Фінансовий ринок України"?
Чи будемо й далі наступати на граблі?

Пан Володимир.

Если не сложно - выложите здесь основные проблемы, которые возникали у американского движения КС, как они их решили и что это им дало.

Вы, судя по всему, провели в этом направлении глубокую работу, и выложив результаты Вашей работы здесь - Вы облегчите достижение понимания между участниками обсуждения этой темы.

Татьяне Александровне на "Но мне совсем не нравится разделение требования профессионализма по размеру той или иной части пассива КС".
Дело вот в чем: Чем меньше кредитный союз (а, как правило, сумма паевого капитала и депозитов находится в неком усредненном типичном для всех кредитных союзов соотношении к количеству членов), тем выше в нем "кооперативный дух", тем ближе рядовые члены к управлению кредитным союзом, тем весомее голос каждого. Соответственно члены кредитного союза имеют не только законное право, но и реальную возможность выбирать того, кто будет распоряжаться их общими деньгами. Ведь определение необходимых профессиональных и квалификационных требований, деловых и просто человеческих качеств председателя правления, вопросы доверия и т.д. и т.п. - это прежде всего законное право хозяев кредитного союза – его членов, а никак не функция государства. И наоборот, - чем больше кредитный союз, тем более оторжены члены кредитного союза от руководства им, тем меньше их реальное влияние на принятие решений, на назначение того, кто будет распоряжаться деньгами и т.п., тем ниже "кооперативный дух". А вот этот недостаток и должно восполнять государственное регулирование, вследствие чего не безвласные члены кредитного союза, а орган государственной власти во благо и в интересах членов кредитного союза будет выдвигать профессиональные, квалификационные и др. требования к управленцам их большого кредитного союза.

-



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 11.09.2006 15:05.

Вячеславу.

Хороший человек - не профессия.

Смогут ли члены КС определить профессиональные требования к руководителю - сомневаюсь.

Членам КС никто не запрещает самостоятельно выбирать человека, которому они могут доверить управление КС. А вот определять его профпригодность должен регулятор - как при регистрации КС, так и в процессе его жизнедеятельности, но уже путём отслеживания выполнения нормативов.
Я это вижу так.

Но вот чего точно не хотелось бы - обязательного платного обучения...ни по финмониторингу,ни ПП, на гл бухов. Ведь если все нормативы выполняются, проверки проводятся разными органами - то чему нас ещё учить? А вот если не всё получается - тут уже нужно думать, как это можно исправить.

Шановна Тетяно Олександрівно,

якось згодом зберуся з духом і часом, - то спробую викласти відповідь на Ваше прохання стисло.
Але раджу Вам прочитати цей нарис (50 сторінок). Тому що крім загальних висновків треба ще розуміти ЯК складалася історія і ЧОМУ й КОЛИ були прийняті ті чи інші рішення (в т.ч. регулятивні). Я не ввважаю себе аж таким знавцем, нарис було написано на основі переладу з різних книжок і, частково, зі статей з Інтернету, але навіть це - дуже цікаво й повчально.
На основі цього та іншого зібраного мною матеріалу можна проводити одноденні семінари для працівників крединих спілок. Я готовий це робити безплатно, щоб мої знання не пропали (і з огляду на те, що більшість колег не мають цієї інформації).
Якось згодом, коли матиму більше вільного часу (бо я працюю не тільки в спілці, а й в університеті, що забирає багато часу), я запропоную київським спілкам цей безплатний семінар - для охочих.
А Вам, якщо не маєте бюлетеня НАКСУ з цим нарисом, - можу прислати його електронний варіант.

Уважаемый Вячеслав!
Четыре года назад я начинал деятельность в качестве Председателя правления маленького кредитного союза с капиталом всего несколько десятков тысяч грн. Образование у меня "стандартное" - инженер. Но до прихода в союз я проработал 6 лет в консалтинговом бизнесе. Сейчас мы твердо стоим во 2-й категории Вашей класификации, и уже не за горами то время, когда перейдем в третью... Исходя из Вашей логики, я уже не смогу иметь права занимать эту должность? Будет правильнее требования к председателю правления КС 3-й категории оставить как и во второй, но предусмотреть стаж работы на руководящих должностях в финансовых учреждениях.

Пан Володимир.

Я действительно не читала этот бюлетень НАКСУ - буду очень признательна, если Вы мне перешлёте его электронный вариант.