Правова ситуація описана В.А. Малюком цілком зрозуміла, як і те, що погоджені з ДКРРФПУ договора не досконалі, хоча ними користуються багато спілок. Досвідчених юристів, здатних розробити свої договора відповідно до ліценійних вимог, тримати в штаті не всім по карману.
А саме питання звучало зовсім в іншій площині.
Щодо наголосу М.Тищенка стосовно "особливо у контексті необхідності розірвати договір кредиту перед поданням позову на несумлінного позичальника", то воно цілком слушне і його потрібно вирішувати аналогічно до порад В.А.Малюка.
Не у розірванні договору, а у достроковому поверненні кредиту та сплати процентів.

Так, ви правільно перевели те, що я написав, на площину кредитних договорі. Так сталось, що я не залишив собі ні копії документів, а ні реквізитів засобів зв`язку людини, яка мені десь рік назад показувала рішення суду, де суд відмовив у стягненні заборгованості за розірваним договором. І причиной відмови було саме розірвання договору. Та людина хотіла ставити питання про недійсність того розірвання тощо. Чим скінчилось не знаю. Тож з цим словом - "розірвання" теба бути дуже обережним.

"Стаття 653. Правові наслідки зміни або розірвання договору
5. Якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору"

Імовірно, треба вимагати не стягнення заборгованості, а відшкодування збитків, які складаються щонайменше з:
неповерненої суми кредиту
несплачених процентів
судових витрат

Але інша сторона - боржник може заперечувати, що розірвання договору стало наслідком порушень з його боку, може доводити, і навіть довести, що порушення були перш за все з боку кредитора, а порушення боржника виникли, як наслідок порушень з боку кредитора. Тобто можна судитись безкінечно довго, а результат може бути дуже далеким від бажаного і очикуваного. Крім того, - чи будуть визнані несплачені проценти збитками? Цеж втрачена вигода, а не збитки. А судові витрати взагалі до договору не мають відношення. Їх відшкодування регулюється процесуальним законодавством і визначається відповідно до задоволення судом позову, або навіть позовів, якщо є ще і зустрічний.

Багато з чим згоден, проте, думаю, стосовно процентів слід виходити з того, що КС - не комерційна структура, і проценти бере не для вигоди, а щоб відшкодувати власні витрати, повязані зі здійсненням діяльності: 1) фінансові (вона ж платить вкладникам з чогось); 2) операційні, до яких, крім з/плати, оренди тощо могли б відноситися і витрати на ведення судових справ (на останньому не наполягаю).
Загалом економіка спілки виглядає так, що вона не отримує і не планує отримувати "зайвих" процентів (прибутку), тому неотримані %% не є втраченою вигодою у класичному розумінні бізнесу. Проценти не є метою діяльності КС (на відміну від банку). Їх скоріше можна трактувати або як щось таке, як для фізичної особи зарплата, або ж як щось типу обов'язкового членського внеску, пов'язаного з отриманням і обслуговуванням кредиту.

Щодо кредиту, то тут все просто:

Стаття 1050 ЦК "Наслідки порушення договору позичальником"

2. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Стосовно депозиту: внесок (вклад) та нараховані проценти є власністю члена КС, а власність треба повертати.

натрапив на цікавий пункт Розпорядження ДФП № 125 від 13.11.2003 р. "Про затвердження Положення про застосування Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України заходів впливу"
в редакції, що діяла до 2006 (чи -5) р.:

"2.5. Зупинення (обмеження) дії ліцензії - це рішення директора департаменту Держфінпослуг про заборону укладати договори щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг із можливістю подальшого зняття такої заборони.
Анулювання (відкликання) ліцензії - це рішення директора департаменту Держфінпослуг про заборону укладати договори щодо зазначеного в рішенні виду (видів) фінансових послуг без права подальшого поновлення дії такої ліцензії.
Заборона не розповсюджується на виконання зобов'язань за вже укладеними договорами."

Це я до того, що відсутність ліцензії не є підставою припинення зобов'язання (хоча б і частково).

До Cred:
як розвиваються події?

Добре, Serzh, з тим, що зупинення і анулювання ліцензії "не є підставою припинення зобов'язання (хоча б і частково)" погодитись можна, але як бути, коли строк дії ліцензії закінчився. Здається для цього випадку нема ніде норми, аналгоічної до "Заборона не розповсюджується на виконання зобов'язань за вже укладеними договорами". Але і з забороною і анулюванням ліцензії не все так просто, бо ліцензується не тільки залучення, а й використання залучених коштів. А отже, в наслідок заборони чи анулювання не можна укладати договори щодо використання залучених депозитів?

Щодо: "Стосовно депозиту: внесок (вклад) та нараховані проценти є власністю члена КС, а власність треба повертати". Цілком згоден. І це ж добре, що у ЗУ "Про КС" написано, що те є власністю члена. Але тут теж треба пам`ятати, що у разі розірвання договору проценти треба нарахувати до розірвання, а не після.

Ліцумови:
"1.2. .......Для залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, використання таких коштів для надання їм кредитів кредитна спілка зобов'язана отримати ліцензію
Пункт 1.8 в редакції Розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг N 4039 від 16.05.2005
1.8. Не допускається здійснення кредитними спілками діяльності, що потребує ліцензування згідно із законом, без ліцензії, після закінчення строку дії ліцензії, визнання ліцензії недійсною, у разі її тимчасового зупинення або анулювання."

Як на мене, все ясно. Єдине, про що можна поговорити, так це що укладати договори, в принципі, мабуть, можна. Діяльності не можна здійснювати.