Добре пане Мокола, згоден, податкове навантаження збільшується при простому товаристві. Але, як на мене ті витрати компенсуються уникненням витрат на сплату єдиного внеску при виплаті зарплати, витрат на навчання керівників, бухгалтерів і фінмоніторингістів, витрат на обов`язковий аудит, витрат на загальні збори, утримання зайвих працівників, задіяних у написаннях різних папірців, звітів тощо. Можно зосередитись лише на роботі ...

Шановні друзі, будь ласка, заперечуйте, шукайте слабкі місця, розбивайте в щент мою недолугу ідею ...

Ростислав Гайдаєнко пише:
-----------------------------------------------------
> По-друге. У тому, що називається "корпоративне управління",

Вячеслав Малюк:

Тут не зовсім зрозуміло про що Ви? Просто ведення усіх справ доручається одній особі, на зразок голови правління у кредитній спілці. Повноваження тієї особи визначаються або договором про просте товариство, або (так краще) довіреністю. Див. ч.2 ст.1135 ЦКУ.

Я тут, пане Вячеславе, як раз про те, про що говорить пан Микола:

"Треба створити умови вільного і рівного доступу учасників – хоч спілки, хоч простого товариства – до управління; а це – не питання ОПФ, це питання якості людей." Людина, нажаль, слабка. Тому довірити їй можна, але контролювати її необхідно. А це вже архітектура складніша, ніж одна уповноважена особа.

Ось це питання згоди, про яку говорить Стаття 1134, мене турбує найбільше. Досвід говорить, що удвох українці згоди рідко досягають. А як 10? Важко. Мало учасників - мало ресурсів. Думаю, всі погодяться, що у кредитуванні самого себе, коли ти один є членом кредитної спілки, безумовно, є свої економічні переваги. Але синергії немає.

В цілому, пане Вячеславе, погоджуюсь із усіма Вашмми теоретичними доводами. Ви маєте рацію. В мені говорить скептик, але нічого, окрім успіху ні Вам, ні іншим, хто піде цим шляхом, побажати не можу. Я також прибічник тієї думки, що боротись із цим безглуздям під прізвиськом "державне регулювання" треба лише радикальними засобами. Воно надто безглузде, щоб вести із ним полеміку.

В принципі кредитна спілка, яку виключено з реєстру фінустанов (а це наш випадок), достатньо близько до запропонованого Вами статусу і в стані юридичної особи, але поза юрисдикцією нашого регулятора. Жаль, кредитні спілки не виключають з реєстру фінустанов "за власним бажанням". Чи може є прецеденти?

А щодо прибутку - це у нас річ така. Все, що ви не встигли віднести на собівартість - прибуток. А потім доводь зворотнє. Буде облік індивідуальних доходів - буде обов'язок по сплаті індивідуальних податків. Буде це, то буде й бухгалтерія. Буде облік - будуть податківці. Не пустите податківців - прийдуть у шоломах. Ми ж з 17 року тих іноземних консультантів шукаємо.

Ну була у мене перевірка податкова. Ну поклав я їх на лопатки та довів, що юридично кредитна спілка не підлягає під юрисдикцію 637 постанови НБУ по готівці, а відповідно штрафи по Указу Президента, що б вони там не писали у акті, платити не буде. Ну це - виняток. Бо перевіряючі розумні були і могли погодитись та визнати мою правоту. Але це - виняток, а не правило. Спробуйте те саме довести у адміністративному суді - і зразу зрозумієте скільки коштує СВОБОДА.

Слабкі місця виявляться лише "в процесі".
Процес треба запускати. Там же й кошти можуть бути чисто символічні. Може, ми з Вами, п.Вячеславе, удвох договір про СД і забабахаємо? Ну, ще Гайдаєнка включимо (за згодою!) Га? Тільки цур, уповноваженою особою Ви!



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 28.08.2013 13:42.

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Я тут, пане Вячеславе, як раз про те, про що
> говорить пан Микола:
> "Треба створити умови вільного і рівного доступу
> учасників – хоч спілки, хоч простого товариства –
> до управління; а це – не питання ОПФ, це питання
> якості людей." Людина, нажаль, слабка. Тому
> довірити їй можна, але контролювати її необхідно.
> А це вже архітектура складніша, ніж одна
> уповноважена особа.

Ну, якщо взагалі одна людина, то краще обрати форму приватного лихварства і не городити того простого товариства. Навіть, якщо дві - три людини, то краще теж лихварити разом без договору про спільну діяльність. Ну, а як вже робити ту кооперацію, то без контролю, звісно, ніяк не можна. Якщо учасників буде небагато,. то достатньо одного ревізора, а як багато, то можливо і ревізійну комісію треба буди обирати. Всю ту процедуру у договорі про просте товариство не складно прописати.

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Ось це питання згоди, про яку говорить Стаття
> 1134, мене турбує найбільше. Досвід говорить, що
> удвох українці згоди рідко досягають. А як 10?
> Важко. Мало учасників - мало ресурсів. Думаю, всі
> погодяться, що у кредитуванні самого себе, коли ти
> один є членом кредитної спілки, безумовно, є свої
> економічні переваги. Але синергії немає.

Не розумію я, що Вас турбує у ст.1134. Ну кредитні ж спілки складаються з не однієї людини, а щонайменше з 50, і знаходиться порозуміння ... Дякувати Інтернету та його Вікіпедії, прочитав, що воно таке синергія. Знайдемо порозуміння, і синергія буде теж. Головна з причин того, чого я не хочу скотитися до приватного лихварства, це те, що за дев`ятнадцять років моєї діяльності у кредитноспілковій кооперації поруч назбиралося багато людей свідомих цієї справи. Тож, кинути їх і піти у лихварі - одинаки? Чи може використати на спільне благо наш потужний людський і фінансовий ресурс? А як бути з працівниками кредитних спілок, які пропрацювали багато багато років і тепер, що, сказати їм: дякую, усі вільні ... Куди вони підуть у свої роки? Звісно, що якось проживуть ... Але ми відповідальні за тих, кого приручили ...

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Жаль, кредитні спілки не виключають з
> реєстру фінустанов "за власним бажанням". Чи може
> є прецеденти?>

Я ж пропонував, як те робити. Реорганізація або приєднання. Реорганізувати кредитну спілку у кооператив, який не матиме серед видів діяльності фінансових послуг, або приєднати кредитну спілку до іншої юридичної особи, того ж таки кооперативу.

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Буде облік - будуть податківці.

Не буде обліку у звичайному розумінні. Обліку буде рівно стільки, скільки необхідно для того, що все те працювало. І носії інформації будуть такі, що у руках не потримаєш. А як і ухопиш, то фіг, що прочитаєш. Я ж приватна особа, не юридична, не підприємець. Я не зобов`язаний не те, що вести бухгалтерський облік, я навіть не зобов`язаний вести той облік на рівні підприємця - спрощенця. Завдання мого обліку лише пам`ятати, хто скільки з учасників вніс грошей, хто скільки отримав у позику, нараховувати проценти та доходи розподіляти на внески учасників, а також, у разі потреби, звітувати перед партнерами. А сервер з програмою обліку можуть бути хмарні, тобто, як окремі об`єкти відсутні взагалі.
А податки платити треба. Це моє переконання.

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Не пустите податківців
> - прийдуть у шоломах.

До кого, до фізичної особи? У тому і смак, що просте товариство і є, і нема його одночасно. Нема ж бо юридичної особи. Нема куди приходити. Додому? У шоломах?
А податки платити треба. Це моє переконання.

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Ну була у мене перевірка податкова. Ну поклав я їх
> на лопатки та довів, що юридично кредитна спілка
> не підлягає під юрисдикцію 637 постанови НБУ по
> готівці, а відповідно штрафи по Указу Президента,
> що б вони там не писали у акті, платити не буде.

А це вже цікаво! А можна аргументацію?

Ростислав Гайдаєнко пише:
-------------------------------------------------------
> Спробуйте те саме довести у
> адміністративному суді - і зразу зрозумієте
> скільки коштує СВОБОДА.

Ну, мені у адміністративному суді не раз доводилось доводити таке, на що навіть не сподівалися ... Наприклад, я мабуть єдиний, хто спромігся довести, що Юлькіна постанова Кабміну про заборону перевірок суб`єктів господарювання всупереч бажанням та папірцям Держфінпослуг та Мінюсту порширюється на той таки Держфінпослуг. Перевіряючих з Держфінопослуг ми не пустили. Та ще багато такого ...



Редаґовано 2 раз(и). Останні правки 28.08.2013 16:56.

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
> Слабкі місця виявляться лише "в процесі".

Е, ні, то не про мене. Будем робити тільки тоді, коли будем напевно знати, що слабких місць не маєм.

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
> Процес треба запускати.

Не будем поспішати ... Ще не готова программа (не то, що хмарний сервіс, а навіть налагодження до 1С), та і той таки договір ...

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
> Там же й кошти можуть бути
> чисто символічні.

Так, думаю, що почнем з малого.

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
> Може, ми з Вами, п.Вячеславе,
> удвох договір про СД і забабахаємо? Ну, ще
> Гайдаєнка включимо (за згодою!) Га?

У двох, чи у трьох не вийде. У мене тут ще є бажаючі. А може ми тут спочатку самі ..., а потім я буду ділитися досвідом?

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
> Тільки цур,
> уповноваженою особою Ви!

Я навіть не сумніваюся, що так воно і буде, хай йому грець.

Ну, дочекалися.

"В Украине появился онлайн проект частного финансирования "СiмЗiрок"http://www.prostobankir.com.ua/marketing_reklama_pr/novosti/v_ukraine_poyavilsya_onlayn_proekt_chastnogo_finansirovaniya_simzirok2
"это альтернатива современному банкингу, сложившемуся в стране. Проект ориентирован в первую очередь на украинский рынок микрозаймов и микроинвестиций без привлечения посредников. Участником проекта может выступить любой человек, зарегистрировавшийся на сайте и заполнивший анкету. Минимальная сумма инвестиций для пользователей может составить 10 грн, максимальная сумма займа – 16000 грн. Процентная ставка определяется либо Заемщиком, либо Инвестором и может составлять от 0 до 100 и выше процентов.
Задача проекта «СiмЗiрок» - создать независимую от финансовых организаций площадку в Украине, которая предоставит частным лицам возможность свободного инвестирования своих средств и получение дополнительной прибыли с выданных ссуд. Аналогично для людей, которые ищут средства в долг– это возможность найти денежные средства на свою цель с процентными ставками по ссуде намного ниже, чем предлагают сегодня банки и кредитные союзы."

Якби довбаки з НФП вміли не те, щоб думати, а хоча б читати, вже сьогодні до кінця дня кожній кредитній спілці було б надіслано письмове
ПРОХАННЯ якомога швидше подати документи на все, що вона хоче: ліцензію, переоформлення свідоцтва, реєстрацію відокремлених підрозділів тощо,
а на позачергове засідання комісії було б винесено скасування всіляких екзаменів, внутрішніх аудитів, фінмоніторингів та іншої дурні.

НФП читати вміє, але їм не холодно, не жарко від того, будуть існувати кредитні спілки чи ні.
Стосовно проекту "Сім зірок", то наскільки буде він перспективний в Україні покаже час. В першу чергу це залежить по організації роботи з проблемними кредитами. Інша справа реалізація проекту в більшості розвинених країн, де уникнути відповідальності по борговим зобовязанням дуже проблематично.

Не зовсім згоден. От, нп., якщо мені який-небудь Гондурас байдужий, то я його і не чухаю; а коли НФП чухає кредитні спілки так, що аж шерсть летить (гляньте лише на півметрові списки із "відмовити" та "залишити без розгляду" після кожного засідання) а потім вам пропонують ліцензію за 36 000, зате без головняка, то воно якось і здається, що все це неспроста, а від певної небайдужості до нас, грішних...

"Сім зірок" важливі не перспективністю, а наочністю: НФП не може їх ні почухати, ні вщипнути. І не лише НФП, а й податкова, пожежники, санстанція, охорона праці, фінмоніторинг та інші паразити. Як казали древні, розумному досить. І саме про це ми говорили вище.

Дуже цікаво, але якась потвора на їхній сайт www.simzirok.com мене не пускає і пише, що у них не дійсний сертифікат сервера. Це я один такий невдалий?

Ні, це у них глюки з сервером. Мені теж вдавалося зайти через три рази на п'ятий. Попробуйте з іншого браузера.