Вітаю шановне товариство!

Проект Страхова компанія для кредитних спілок із участю поляків вже на фінішній прямій і я розумію, що мої пропозиції національного проекту можуть бути неактуальними для кредитних спілок, але завжди, підкреслю, завжди потрібно мати альтернативні варіанти вирішення питань. Нехай вони будуть озвучені та отримають свою оцінку від КС і залишаться для аналітиків та істориків на майбутнє якщо цей проект не буде реалізований.



Теза 1. Поляки роблять проект СК з метою ЗАРОБИТИ.

Мета поляків зрозуміла. Вони хоч і виходять на слабенький ринок КС в Україні, але, ризикуючи, планують заробити.

Попробуємо проаналізувати за фінансовими планами поляків, а на що вони розраховують. Розрахунки надані п.Дзьобаком Володимиром, як фахівцем із страхового бізнесу, який брав участь у переговорному процесі щодо входження поляків на український ринок і мав на меті продати полякам свою страхову компанію, зрозуміло із зиском, якнайбільшим, бо це є природно для підприємця. Полякам також природно збивати ціну, бо це ринок. Договір не відбувся. Також природно, так часто стається у бізнесі. Це називається – діяти на ВЛАСНИЙ ризик з метою отримати прибуток. Але розрахунки, яким оперували сторони залишилися. Тепер розрахунки стали надбанням громадськості. Наперед скажу, що рахувати чужі прибутки невдячна справа, але коли нам (всім КС) прийдеться долучитися до цього проекту (бо не буде на то ради),то нас вельми повинно цікавити, а у скільки все це нам обійдеться і що отримає система спілок.



Так отож до розрахунків: при вкладення 6 000 000 грн польська сторона планує отримати за десять років прибуток майже 600 000 000 грн. Як на мене це дуже оптимістичний прогноз. Допустимо, що не все вийде так як планується і можливо наставатимуть страхові випадки та потрібно виплачувати кошти членам спілок. Цілком реально розраховувати на 300 000 000 грн. Досить нормальний прибуток. Такого прибутку у Польщі вони точно не можуть отримати. У 2006 році, наскільки я пам’ятаю, їхній ТУВ мав капітал 17,5 млн злотих і цим гарантував 3 млрд злотих депозитів членів СКОКів.

Висновок: цей проект МОЖЕ бути доволі прибутковим і поляків це цікавить, як колись цікавило американців у поляків.



ТЕЗА 2. КРЕДИТНІ СПІЛКИ МОЖУТЬ ПРИДБАТИ СК ЗА 550 000 АМ.$ І БУТИ ЇЇ 100% ВЛАСНИКАМИ ВЖЕ У 2007 РОЦІ.

Для придбання СК із чотирма ліцензіями необхідно 550 000 $ (2 800 000 грн). Як я розумію власне за таку суму готовий відпустити страхову компанію Дзьобак Володимир. Для остаточної визначення вартості можна запросити незалежного аудитора. Можна розглянути (і потрібно) альтернативні варіанти придбання СК. Можливо знайдемо дешевше. Зазначена сума є підйомною для кредитних спілок України і протягом року може бути сплачена повністю, адже вона у два рази більша за частку, яку потрібно внести полякам.

Внески у СК повинні би були здійснити 20 кредитними спілками по 150 000 грн. Мені видається це реальним.

Висновок: КС України під силу придбати СК у 100% вже у 2007 році. На це потрібно політична воля та єдність дій.



ТЕЗА 3. АЛЬТЕРНАТИВНІ ПРОЕКТИ МОЖУТЬ ІСНУВАТИ, ЯК ВОНИ ІСНУВАЛИ У ПОЛЬЩІ (АМЕРИКАНСЬКИЙ ТА ПОЛЬСЬКИЙ) ТА І В УГОРЩИНІ ТАКОЖ.

Чи можуть існувати альтернативні проекти в Україні? Звичайно, що можуть, ну скажемо так як у Польщі існували довгий час дві СК:американська та польський ТУВ. Вижити американській компанії не було можливим на польському ринку СКОКІв, бо польська система є дуже централізована та підконтрольна групі висококласних менеджерів. Ну і додайте до цього польський ГОНОР. В Україні ринок КС не є інтегрованим і це дає шанс на розвиток двох паралельних проектів, які створять конкурентне середовище, що сприятиме якості послуг. ДУЖЕ ВАЖЛИВЕ РОЗУМІННЯ ТА ПІДТРИМКА ТАКОГО РОЗВИТКУ ПОДІЙ З БОКУ ДФП, ЯКЕ В УКРАЇНІ ВИСТУПАЄ ІНТЕГРАТОРОМ ТА ГЕНЕРАТОРОМ ІДЕЙ І СУПРОВОДИТЬ БАГАТО ПРОЦЕСІВ У СИСТЕМІ.

ВИСНОВОК: В Україні можливий національний проект СК поруч із польським. ДУЖЕ ВАЖЛИВО РОЗМІННЯ ТА ПІДТРИМКА ДФП ТАКИХ ДІЙ СУБЄКТАМИ РИНКУ (ХОЧ МИ ВСІ РОЗУМІЄМО – ЦЕ ВОЛЯ КС. РОБІТЬ – ЯКЩО ОСИЛИТЕ).



ТЕЗА 4. ТЕХНОЛОГІЇ РОБОТИ Є ВІДОМИМИ. В ЦЬОМУ МОЖУТЬ ДОПОМАГАТИ НАМ КОНСУЛЬТАТИ З КАНАДИ та США.

Багато дискусій є на тому рівні, що ми не зможемо технологічно це опрацювати із КС та правильно провести актуарні розрахунки, відстежувати фінансовий стан КС та оцінювати ризики і т.п. За 15 років у системі КС є напрацьований достатній людський потенціал та відповідний банк знань, який ми маємо використати розумно. ТІЛЬКИ ЖАБУ ТРЕБА НЕ ПУСКАТИ, коли хтось щось може зробити, а так буде все ОК. А ще ми маємо нагоду завжди запросити фахівців із Канади, США, Угорщини які радо можуть сприяти передачі знань оцінки ризиків та моніторингу процесів у КС.

ВИСНОВОК: Технології є доступними в Україні. Частково вони вже працюють в окремих СК (із відкатами також). Потрібно використати сповна можливості наших дружніх країн (Канада, США, Угорщина) та проектів, які підтримуються їхніми урядами.



Такі мої вільні думки.

Нехай щастить.

При цьому додаю розрахунки, які вже можна надибати в Інтернеті.



З повагою
Петро Маковський

Добрый день , Петро!
Полностью согласен с тем, что РЫНОК уже создал условия для реализации идеи создания "фонда гарантирования вкладов" и скорее всего его реализация через страховую компанию не имеет серьезной альернативы. Сужу по себе. Мы уже начали переговоры со страховой компанией о самостоятельнй реализацией этой услуги для своих вкладчиков. Идея востребована. Ваше предложение про альтернативный проект готов подеражать.
С уважением, Андрей Сарапулов.

Трішки попитавши знайомих, які теж "крутяться" в страховому бізнесі - отримав відповіді на питання а скільки має скоштувати компанія.
і мені сказали, що багато показників, але одним з ключових це капітал, ліцензії та мережа.
Цікаво, а яка мережа компанії Дзьобака, і сплачений капітал.
Тому що строк дії ліцензій уже закнічився.
і мабуть вона не вартує тих грошей ( при уомві, що її ніхто і не знає і в рейтингах вона не числиться

ДЕРЖАВНА КОМІСІЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКІВ ФІНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАЇНИ

РОЗПОРЯДЖЕННЯ

від 04.03.2004 р. N 102

Про схвалення рішення директора Департаменту страхового нагляду про видачу ліцензій на провадження страхової діяльності ТзДВ "Перша страхова компанія"

Відповідно до підпункту 8 пункту 6 Положення про Державну комісію з регулювання ринків фінансових послуг України, затвердженого Указом Президента України від 4 квітня 2003 року N 292/2003, Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України постановила:

схвалити рішення директора Департаменту страхового нагляду від 25.02.2004 N 49-л про видачу ліцензій терміном на три роки Товариству з додатковою відповідальністю "Перша страхова компанія" (ідентифікаційний код 31244392; місто Київ, вул. Нижній Вал, 21) на провадження страхової діяльності, зокрема таких видів страхування:

у формі добровільного страхування:

страхування від нещасних випадків;

страхування майна (крім залізничного, наземного, повітряного, водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів водного транспорту), вантажів та багажу (вантажобагажу);

страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

 

Голова Комісії 

В. Суслов 
 

Протокол засідання Комісії
від 4 березня 2004 р. N 49 

Р.S.ТзДВ "Перша страхова компанія" саме та СК яку намагався продати п. Дзьобак Володимир.

Шановні колеги.
В зв’язку з тим, що на форумі появилося декілька згадувань стосовно мене, вважаю за необхідне дати певні роз’яснення. Попробую в хронологічному порядку.
І.Стосовно роздумів Петра Маковського.
1. Чому появились поляки? Тому, що лідери українського кредитного руху не виявили готовності самостійно створити систему власного захисту в Україні з усіма необхідними атрибутами: фонд гарантування вкладів, стабфонд, БКІ і т.д..
2. Що обіцяли поляки при вході на український ринок? Сто мільйонів євро/доларів для системи КС в Україні. Це заявляв Гжегош Бієрецький в присутності А.Я.Оленчика і Галини Шатирко і Вашого покірного слуги.
3. Чому була вибрана Перша страхова компанія в переговорах з Касою крайовою? Мав за честь отримати відповідне запрошення від Андрія Ярославовича. Думаю, що не в останню чергу в зв’язку з наявним досвідом участі страхової компанії в іншому системному проекті.
4. Чи була головна ціль продати власну СК? Зовсім ні. Пропозиції поступали неодноразово. Були досить привабливі. Однак, хотілось створити нормальний український проект. Не втративши в бізнесі.
5.Чому не відбулось купівлі поляками ПСК? Тому, що ціна, після двох знижень стала неприйнятною. Але була і ще одна обставина. Про сто мільйонів польські „любі друзі” забули. Тому, власне і відмовився від продажі СК і подальшої співпраці. Були й інші, але це – предмет окремої розмови.
ІІ. Стосовно Олексія ( ). Ну, чому ж в українському кредитному русі як нашкодити, так без прізвищ, а як возвеличитись – так з П.І.Б.??
Що ж, радий, що Олексій ( ). професійно підійшов до питання оцінки страхових компаній – „трішки попитавши знайомих, які теж "крутяться" в страховому бізнесі і отримав відповіді на питання, а скільки має коштувати компанія”... Приємно, що Вам розказали про „ багато показників, ... капітал, ліцензії та мережа”... Ваші знайомі не вказали про суттєві дрібниці – власне бізнес, який є головним для оцінки СК, а також тривалість діяльності товариства. Але всього мабуть і не згадати вашим знайомим. Можливо тому, що вони тільки „крутяться” в страховому бізнесі, а не професійно ним кожний день займаються??? Хай таким чином, але ви також долучаєтесь до страхової справи. Ще одне, рахувати чужі гроші – невдячна справа. Та все ж...
Статутний фонд ТзДВ „ПСК”, проплачений, складає понад 23 млн гривень. Діючі ліцензії, в тому числі безстрокові, на сьогоднішній день дають нам змогу здійснювати страхування по видам, що нас цікавлять. І страхування депозитів також. Коли термін дії ліцензій закінчується – подаємо на продовження. Постійно розробляємо правила і отримуємо нові види ліцензій. Це процес безперервний.
На справді, Олексію ( )., мова в роздумах пана Маковського, на мою думку, зовсім не йде про ПСК чи УСККС (така назва польської СК, зареєстрованої в Україні). Мова йде про готовність лідерів українського кредитного руху, не запрошуючи „варягів”, самостійно об’єднатись і зробити УКРАЇНСЬКИЙ проект, не гірший Каси Крайової. Для цього в наявності є усі передумови. А на ринку можна купити багато інших СК, крім двох вище означених.
Амбіції і „жаба” заважають нам збагнути реальність речей і об’єднатись навколо одного системного українського проекту, що в свою чергу породжує можливість втрати величезних коштів кредитних спілок в результаті реалізації „Польського проекту”.
Шкода, що сьогодні український кредитний рух сприймає постулат Мао Цзедуна ... „щоб побудувати, необхідно зруйнувати”. Однак вірю, що час руїни минає, доба творення настає.

З повагою,
Дзьобак Володимир

Шановні колеги,

Вважаю позитивним те, що кредитні спілки України усвідомили нарешті, що розбрат і непорозуміння - це насправді наша ахілесова п"ята, що створює реальні перешкоди для подальшого ефективного розвитку кредитних спілок.

Моя думка - не варто у рамках однієї організаційно-правової форми (СК) поєднувати функціонально різні програми, та відокремити функцію гарантування вкладів (внесків) від надання страхових послуг. Нехай краще дві такі структури співпрацюють і доповнюють одна одну, ніж одна буде плутатись у якій якості саме у цей момент вона виступає.

В новітній історії кредитної кооперації на Україні було вже досить багато випадків, коли прагнення зосередити всі необхідні КС функції в одних руках лише гальмували розвиток.

Думаю, безспірно перше: Український проект реалізувати можна, оскільки будь-яку ініціативу на практиці фінансуватимуть лише кредитні спілки України.

І друге (підтримую думку шановного пана Дзьобака В.В.) - ключові гравці кредитового руху повинні знайти розумні компроміси, прийняти зважені та прозорі рішення (БЕЗ УЧАСТІ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЯТОРА ХОЧ ЯКІ Б ПАТРІОТИ ТАМ НЕ ПРАЦЮВАЛИ), результатом яких повинно бути створення структури, яка надавала б необхідні кредитним спілкам (та їх членам) необхідні послуги, і при цьому КОНТРОЛЮВАЛАСЬ кредитними спілками безпосередньо (а не через додатково створені структури).

У нас небагато часу.

Очевидно, что стабильная деятельность кредитных союзов сегодня, возможна при наличии, кроме всего прочего, и определенной инфрастуктуры для их существования.
Формирования инфраструктуры для национальных кредитных союзов должна основываться с позиции интереса украинской стороны. В указанном процессе обязательное и активное участие должны принять все всеукраинские ассоциации кредитных союзов.
Теперь конкретнее, разделяя на этапы решения вопроса гарантирования вкладов, вижу несколько аспектов.
1.Необходимо провести комплекс мер направленный на «защиту прав кредитора», объединив усилия всех кредитных союзов входящих в ассоциации. Разработать мероприятия направленные на выдвижение законодательных инициатив, осветление вопроса в СМИ о мерах которые применяются к недобросовестным заемщикам, последствиям, при согласованности действий с банками, другими финансовыми учреждениями, а так же при поддержке общественных объединений и возможно других субъектов.
2.Необходимо четко решить и выбрать путь для кредитных союзов: или инициировать и ждать государственных программ по созданию системы гарантирования вкладов, или неотлагательно принимать решение (повторюсь - всем ассоциациям) о создании внутрисистемной структуры, развивая и отстаивая ее на всех уровнях. Мое мнение предпочтительно действовать по второму варианту., то есть создания своей системы.
Серьезное уважение вызывает проект специализированной страховой компании, по страхованию депозитов и обеспечения кредитных союзов другими необходимыми страховыми продуктами.
Какая это должна быть компания? Думаю, что не менее 51 % акций должен принадлежать украинской стороне. Это вопрос политический, безопасности и перспектив дальнейшего развития.
Поскольку страховая компания, для нормального старта должна иметь кроме необходимого уставного фонда и лицензии еще и: специалистов, разветвленную филиальную сеть, представительства, положительный имидж учредителей, опыт работы на Украинском рынке и др., то, следовательно, и возникает вопрос о принципах и возможной структуре её создания. На мой взгляд, это должны быть:
- три - четыре украинских страховых компании;
- Всеукраинские ассоциации кредитных союзов, при чем все,
- необходимо рассмотреть вопрос участия государства, кредитного бюро и аналитического центра (стабилизационного фонда), определяющего рискованность кредитного портфеля кредитного союза. В зависимости от качества кредитного портфеля финансового состояния в КС, устанавливаются тариф СК.
Думаю, что кредитные союзы непосредственно не должны входить и учреждать страховую компанию, а только через ассоциации.
Создание такой компании актуально и не терпит отлагательств. Инициатива и проделанная работа в этом направлении Держфинпослуг, заслуживает приветствия, поддержки и развития.

С уважением, Гончаренко Сергей