Анекдот, пане Миколо, більш ніж доречний. То ми з Вами знаємо, що не загориться, а більшість думає про той заряд динаміту, що партизан заклав у нормативну базу. І боїться, бо страх - одне з головних базових тваринних людських почуттів, яке ніхто іще ніколи не зміг відмінити.

Якби я був німець, то може теж собі так посміявся та пішов собі геть. Але я місцевий, і мені не байдуже те, що світлу ідею спаскудили, розтаскали по кутах і зпаплюжили. Не можу щиро радіти тому, що в них не виходить, бо страждаємо ми всі.

А реклама динаміту та сірників "Гомельдреву" загидила інформаційний простір так, що світу за нею Божого не видно. Може Ви мені поясните як таке можливо? Щоб і фашист у вишиванці, і гуманіст у церкві, і шахіст із автоматом одночасно?