позиція ДПА в Харківській області
17.12.2007 Кредитні спілки, порядок їх реєстрації та особливості оподаткування.
Документи, статті.
• Закон України від 20 грудня 2001 року № 2908-ІІІ "Про кредитні спілки";
• Закон України від 12 липня 2001 року № 2664-ІІІ "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг";
• Закон України від 28 грудня 1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" із змінами і доповненнями;
• Закон України „Про податок на додану вартість” від 03 квітня 1997 № 168/97-ВР, зі змінами та доповненнями;
• Ліцензійні умови провадження діяльності кредитних спілок по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, затверджені розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 02.12.2003 № 146;
• розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 18.12.2003 № 171 "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо ведення бухгалтерського обліку кредитною спілкою та об'єднаною кредитною спілкою";
• наказ Державної податкової адміністрації України від 11.07.97 № 233 "Про затвердження форми звіту про використання коштів неприбуткових організацій і установ та порядку її заповнення", зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06.08.97 за № 290/2094, із змінами та доповненнями;
• положення про Державний реєстр фінансових установ, затверджене розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41.
Правові засади діяльності кредитних спілок.
Статтею 1 Закону України від 20 грудня 2001 року № 2908-III “Про кредитні спілки”, із змінами та доповненнями, (далі Закон №2908) визначено, що кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки.
До кредитної спілки можуть надходити такі види внесків її членів:
1. обов'язковий незворотний внесок - вступний внесок;
2. обов'язковий зворотний внесок - обов'язковий пайовий внесок;
3. необов'язковий зворотний внесок - додатковий пайовий внесок, цільовий внесок в додатковий капітал;
4. необов'язковий незворотний внесок - благодійний внесок в додатковий капітал, необов'язковий незворотний внесок цільового призначення;
5. внесок (вклад) на депозитний рахунок.
Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Відповідно до статті 1 Закону України від 12 липня 2001 року №2664-III “Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, із змінами та доповненнями, (далі Закон №2664) визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. Статтею 7 Закону №2664 визначено, що особа набуває статусу фінансової установи після внесення про неї запису до відповідного державного реєстру фінансових установ.
Відповідно до п. 1.6 Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 28.08.2003 № 41 (далі - Положення про Державний реєстр фінансових установ), та п.4 Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ, затвердженого розпорядженням Держфінпослуг від 22.06.2004 № 1099 (Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ), кредитна спілка має право здійснювати діяльність з надання фінансових послуг, які зазначені в її статуті, у порядку, установленому для кредитної спілки законодавством, тільки після внесення інформації про неї до Реєстру та отримання Свідоцтва.
Таким чином право на надання фінансових послуг має лише та кредитна спілка, яка набула статусу фінансової установи та інформація про яку внесена до Державного реєстру фінансових установ, який ведеться Державною комісію з регулювання ринків фінансових послуг України.
Крім цього, згідно пункту 2 статті 7 Закону №2664 у разі, якщо відповідно до закону надання певних фінансових послуг потребує ліцензування, фінансова установа має право на здійснення таких послуг лише після отримання відповідних ліцензій.
Згідно з п.4 ст. 8 Закону № 2908-ІІІ та відповідно до Ліцензійних умов провадження діяльності кредитних спілок з надання фінансових послуг, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.2003 № 146, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1225/8546, кредитні спілки можуть отримати ліцензії на такі види діяльності з надання фінансових послуг:
- діяльність кредитної спілки по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також інші види діяльності відповідно до закону;
- на діяльність кредитної спілки з надання фінансових кредитів за рахунок залучених коштів, крім внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
У разі, якщо кредитна спілка, інформація про яку внесена до Державного реєстру не звертається до Держфінпослуг за отриманням відповідної ліцензії або дія такої ліцензії була тимчасово зупинена чи анульована за рішенням Держфінпослуг, така кредитна спілка не має права на залучення внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки до моменту отримання або поновлення дії ліцензії.
Слід зазначити, що кредитними спілками можливе ухилення від отримання відповідної ліцензії та залучення на договірних умовах додаткових пайових внесків, так званих “пайових” вкладів тощо. Однак пайові внески згідно законодавства спрямовуються на формування капіталу кредитної спілки і можуть залучатися виключно на бездоговірній основі. Таким чином, укладені кредитною спілкою договори з її членами щодо залучення на певних умовах коштів із зобов’язанням щодо їх повернення, незалежно від їх назви слід трактувати як договори по залученню внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитні рахунки.
Кредитна спілка має право здійснювати свою діяльність як через головний офіс (включаючи структурні підрозділи, що знаходяться за місцезнаходженням кредитної спілки і не мають статусу відокремленого підрозділу), так і через відокремлені підрозділи кредитної спілки, що знаходяться поза її місцезнаходженням.
Згідно з абзацом другим пункту 15 розділу IV Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ кредитна спілка, яка створена за територіальною ознакою членства (проживання в одному селі, селищі, місті, районі, області), може створювати відокремлені підрозділи тільки на території, що відповідає ознаці членства кредитної спілки.
Відповідно до ст. 95 Цивільного кодексу, ст. 58 Господарського кодексу та ст. 28 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-ІV „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації, але відомості про такі підрозділи включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Відповідно до п. 1.10 Положення про Державний реєстр фінансових установ 1 та п.4 Положення про внесення інформації про кредитні спілки до Державного реєстру фінансових установ кредитна спілка може здійснювати діяльність із надання фінансових послуг через свої відокремлені підрозділи виключно за умови внесення інформації про кожний із цих підрозділів до Державного реєстру фінансових установ та отримання Довідки про внесення інформації про відокремлений підрозділ кредитної спілки до Державного реєстру фінансових установ. Копія Свідоцтва, засвідчена керівником кредитної спілки, повинна бути розміщена в місцях, доступних для ознайомлення клієнтів, як у кредитній спілці, так і в кожному відокремленому підрозділі.
Здійснення кредитною спілкою через відокремлений підрозділ діяльності з надання фінансових послуг, що підлягає ліцензуванню, допускається на підставі копії ліцензії кредитної спілки та за умови дотримання вимог Ліцензійних умов, затверджених розпорядженням Держфінпослуг від 02.12.03 № 146.
Пунктом 2 ст. 11 Закону №509 - XII органам державної податкової служби надано право здійснювати контроль за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів господарювання, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.
Оподаткування кредитних спілок
1. Оподаткування податком на прибуток.
Згідно із ст. 1 Закону № 2908-ІІІ кредитна спілка є неприбутковою установою.
Для неприбуткових установ і організацій Законом України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств", із змінами та доповненнями, (далі – Закон № 334) встановлений особливий порядок оподаткування.
З метою оподаткування зазначених установ центральний податковий орган веде реєстр всіх неприбуткових організацій, які звільняються від оподаткування.
Так, п. 7.11 ст. 7 Закону № 334 визначено перелік установ та організацій, які може бути включено до реєстру неприбуткових, та передбачено перелік доходів, які звільняються від оподаткування, у разі їх отримання відповідними неприбутковими установами і організаціями.
Абзацом "в" пп. 7.11.1 наведеного пункту Закону № 334 встановлено, що до неприбуткових установ і організацій відносяться пенсійні фонди та кредитні спілки, утворені у порядку, визначеному законом.
Відповідно до пп. 7.11.4. Закону № 334 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" пп. 7.11.1, отримані у вигляді:
- коштів, які надходять до кредитних спілок та пенсійних фондів у вигляді внесків на недержавне пенсійне забезпечення або внесків на інші потреби, передбачені законодавством;
- доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивних доходів - доходів, отриманих у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті) недержавних пенсійних фондів та кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань;
- дотацій або субсидій, отриманих з державного або місцевого бюджетів, державних цільових фондів або у межах благодійної, у тому числі гуманітарної допомоги чи технічної допомоги, що надаються таким неприбутковим організаціям відповідно до умов міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, крім дотацій на регулювання цін на платні послуги, які надаються таким неприбутковим організаціям або через них їх отримувачам згідно із законодавством, з метою зниження рівня таких цін.
Благодійні внески членів кредитної спілки до благодійного фонду спілки (цільове використання) не оподатковуються.
Благодійні внески інших фізичних та юридичних осіб, доходи від іншої діяльності згідно з нормами п. 7.11 ст. 7 Закону № 334 не звільняються від оподаткування.
Відповідно до гаї. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334, у разі коли неприбуткова організація отримує дохід з джерел інших, ніж визначені відповідними пп. 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів.
При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.
Відповідно до п. п. 7.11.12 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334 центральний податковий орган встановлює порядок обліку і подання податкової звітності про використання коштів неприбуткових організацій та вирішує питання про виключення організацій з реєстру неприбуткових організацій і оподаткування їх доходів у разі порушення ними положень цього Закону та інших законодавчих актів про неприбуткові організації.
Керуючись пп. 7.11.12. п. 7.11 ст. 7 Закону № 334 та п. 5.1 наказу ДПА України від 11.07.97 № 232 „Про затвердження Положення про Реєстр неприбуткових організацій та установ" із змінами та доповненнями (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06.08.97 за № 291/2095) податкові органи розглядають питання про виключення кредитних спілок або їх відокремлених підрозділів, які не включені до Державного реєстру фінансових установ або здійснюють діяльність, яка підлягає ліцензуванню, без отримання ліцензії, з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
Коли зареєстровані неприбуткові установи будуть виключені з Реєстру неприбуткових організацій та установ, то кошти вважаються доходом та оподатковуються на загальних підставах. Оподаткування таких організацій буде здійснюватися з моменту виключення з Реєстру неприбуткових установ та організацій.
2. Щодо оподаткування кредитної спілки - юридичної особи та її філій, які розташовані на території інших територіальних громад.
Виникає ситуація, коли кредитні спілки та їх філії, які розташовані на території інших територіальних громад, здійснюють діяльність, і отримують доходи, які звільнені від оподаткування, а також доходи, у разі отримання яких кредитна спілка (її філія) – неприбуткова організація зобов’язана сплатити податок на прибуток. При цьому, окремими філіями не подавалися до державних податкових органів необхідні документи для включення до Реєстру неприбуткових установ та організацій, та відповідно звіти про використання коштів неприбутковими установами та організаціями не подавалися. Всі доходи, отримані (нараховані) юридичною особою та відокремленими підрозділами кредитної спілки обліковуються, декларуються та оподатковуються тільки на рівні юридичної особи. Податкові органи про прийняття кредитною спілкою рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток в установленому порядку не повідомлялися. У зв’язку з чим виникло проблемне питання, пов’язане з розподілом загальних задекларованих доходів та витрат між юридичною особою та її відокремленими підрозділами.
Порядок сплати консолідованого податку на прибуток визначено підпунктом 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” (далі – Закон). Зокрема, платник податку, який має філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами цього Закону та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.
При цьому сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку (абзац другий та третій підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону).
З метою реалізації цього підпункту наказом ДПА України від 10 лютого 2003 року N 68 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 березня 2003 р. за N 182/7503) затверджена форма розрахунку податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства та Порядок його складання, а також форма повідомлення платника податку про прийняття рішення щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства.
Враховуючи зазначене, Законом передбачена лише одна підстава для сплати податкових зобов’язань філій, відділень та інших відокремлених підрозділів юридичною особою – якщо прийнято рішення щодо сплати консолідованого податку з дотриманням вимог підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 3 Закону та наказу ДПА України від 10 лютого 2003 року N 68.
Перелік доходів, які звільняються від оподаткування у кредитних спілок наведено в підпункті 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону.
Разом з тим, підпунктом 7.11.9 пункту 7.11 статті 7 Закону, визначено, що незалежно від положень абзацу першого цього підпункту, у разі коли неприбуткова організація отримує доход з джерел, інших ніж визначені відповідними підпунктами 7.11.2 - 7.11.7 цього пункту, така неприбуткова організація зобов'язана сплатити податок на прибуток, який визначається як сума доходів, отриманих з таких інших джерел, зменшена на суму витрат, пов'язаних із отриманням таких доходів, але не вище суми таких доходів. При підрахунку суми перевищення доходів над витратами згідно із абзацом першим цього підпункту, а також при визначенні сум оподатковуваного прибутку згідно із абзацом другим цього підпункту сума амортизаційних відрахувань не враховується.
Отже, передбачений Законом порядок сплати консолідованого податку не поширюється на кредитні спілки - неприбуткові організації.
Абзацом першим підпункту 2.1.3 пункту 2.1 статті 2 Закону передбачено, що платниками податку є філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади.
Відповідно такі платники зобов’язані вести податковий облік за правилами, встановленими статтею 11 Закону.
Таким чином, розподіл загальних задекларованих доходів та витрат між кредитною спілкою - неприбутковою організацією та її відокремленими підрозділами суперечить вимогам Закону
3. Щодо оподаткування доходів кредитних спілок у вигляді відсотків за користування кредитами, що надані від імені членів кредитної спілки приватним підприємствам, які знаходяться у їх власності
Згідно з ст. 21 Закону N 2908-III кредитна спілка відповідно до свого статуту: надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формі. Отримувати кредити від імені членів кредитної спілки можуть також фермерські господарства та приватні підприємства, які знаходяться у їх власності.
Відповідно до підпункту 7.11.4 пункту 7.11 статті 7 Закону № 334 від оподаткування звільняються доходи неприбуткових організацій, визначених у абзаці "в" підпункту 7.11.1, отримані у вигляді доходів від здійснення операцій з активами (у тому числі пасивні доходи)... кредитних спілок, за пенсійними вкладами (внесками), рахунками учасників фондів банківського управління відповідно до закону з цих питань.
Разом з тим підпункт 7.11.3 пункту 7.11 статті 7 Закону передбачає, що під терміном "пасивні доходи" слід розуміти доходи, отримані у вигляді процентів, дивідендів, страхових виплат і відшкодувань, а також роялті.
Таким чином, відсотки за користування кредитами, що надані від імені членів кредитної спілки приватним підприємствам, які знаходяться у їх власності, є пасивним доходом та звільняються від оподаткування.
4. Оподаткування податком на додану вартість
Згідно зі ст. З Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).
Згідно з п.9.4 ст.9 Закону № 168/97-ВР, якщо обсяг оподатковуваних операцій особи протягом звітного податкового періоду перевищує суму, визначену пп. 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього Закону, не більше ніж у два рази, така особа зобов'язана надіслати податковому органу заяву про реєстрацію протягом двадцяти календарних днів, наступних за таким звітним податковим періодом. Відповідно до зазначеної норми особа, що не надсилає таку заяву у таких випадках та у такі строки, несе відповідальність за не нарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника без права нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.
5. Оподаткування відсотків, нарахованих на вклади членів кредитної спілки
Члени кредитної спілки мають право отримувати від спілки кредити та користуватися іншими послугами, які надає спілка згідно із статутом; отримувати дохід на депозитні вклади та на свій пайовий внесок, якщо інше не передбачено статутом кредитної спілки (стаття 11 Закону N 2908).
Майно кредитної спілки є її власністю. Майно кредитної спілки формується за рахунок вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки (крім вкладів на депозитні рахунки). Кредитна спілка володіє, користується та розпоряджається належним їй майном відповідно до закону та свого статуту (стаття 19 Закону N 2908). Вклади членів кредитної спілки на депозитні рахунки, а також плата, нарахована на такі кошти та пайові внески (проценти), належать членам кредитної спілки на праві приватної власності.
Відповідно до свого статуту (п. 1.3 ст. 21 Закону N 2908) кредитна спілка залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у готівковій, так і в безготівковій формі, приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки.
Крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках членів кредитної спілки, кредитна спілка розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається у її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових внесків (у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів).
Визначення терміна "проценти" (для цілей справляння податку) наведено у пункті 1.10 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" як платіж, який здійснюється позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів, зокрема, включається платіж за використання коштів, залучених у депозит. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, ніж визначені у пункті 1.10 статті 1 цього Закону, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
З 1 січня 2005 статтею 7 (п. 2) Закону встановлена єдина ставка податку у розмірі 5 відсотків, що застосовується до об'єктів оподаткування, нарахованих як процент на депозитний рахунок і як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
Призупинення Законом України від 23.12.2004 р. N 2285-IV "Про Державний бюджет України на 2005 рік" (п. 43 ст. 73) на 2005 рік оподаткування доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат стосується лише порядку оподаткування процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки.
Саме процентів, нарахованих на вклади членів кредитних спілок на депозитні рахунки, стосуються і зміни, внесені Законом України від 21.12.2004 р. N 2273-IV "Про внесення змін до Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" щодо оподаткування таких процентів, починаючи з 1 січня 2010 року.
Виходячи із зазначеного та відповідно до положень підпункту 9.2.3 пункту 9.2 статті 9 Закону, доходи фізичних осіб, отримані, сплачені (нараховані) з інших підстав, зокрема, у вигляді процентів на пайові (основні та додаткові) внески членів кредитних спілок (передбачені п. 3 ст. 21 Закону N 2908), оподатковуються податком з доходів фізичних осіб за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 Закону (13 % на період 2004 - 2006 рр., на 2007 рік 15%).
6. Оподаткування доходів у вигляді плати за надання кредиту без його фактичного надання
Доходи кредитної спілки у вигляді плати за надання кредиту (крім процентів) в розумінні чинного законодавства підлягають оподаткуванню податком на прибуток та податком на додану вартість з наступних підстав.
Так, наприклад, кредитною спілкою укладається кредитний правочин з членом кредитної спілки, відповідно до умов якого плата за надання кредиту складає 5% вартості об'єкта і сплачується авансом у розмірі 2% після підписання кредитного правочину та у розмірі 3%, що сплачується у термін 5 днів з дня отримання повідомлення від кредитного комітету спілки про розгляд заяви про надання кредиту. В подальшому з членом кредитної спілки укладається кредитна угода, в якій визначається розмір плати за користування коштами (проценти). Сплачена сума плати за надання кредиту члену кредитної спілки не повертається і не зараховується в погашення заборгованості за кредитом, тобто є самостійною платою згідно з умовами кредитного правочину.
Статтею 21 Закону № 2908-ІІІ визначено, що кредитна спілка відповідно до свого статусу надає кредити своїм членам на умовах їх платності, строковості та забезпеченості в готівковій та безготівковій формах. Кредитна спілка має право самостійно встановлювати розмір плати (проценти) за користування кредитами, наданими кредитною спілкою.
Відповідно до п. 1.10 ст. 1 Закону № 334 проценти - це дохід, який сплачується (нараховується) позичальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна. До процентів включається, зокрема, платіж за використання коштів або товарів (робіт, послуг), отриманих у кредит. Проценти нараховуються у вигляді відсотків на основну суму заборгованості або фіксованих сум. Платежі за іншими цивільно-правовими договорами, незалежно від того, чи встановлені вони в абсолютних (фіксованих) цінах або у відсотках до суми договору або до іншої вартісної бази, не є процентами.
Доходи кредитної спілки у вигляді плати за надання кредиту без його фактичного надання не звільняються від оподаткування податком на прибуток, оскільки не відповідають положенням пп. 7.11.4 п. 7.11 ст. 7 Закону № 334 та підлягають оподаткуванню в порядку, встановленому пп. 7.11.9 п. 7.11 ст. 7 цього Закону.
Разом з тим, доходи, отримані від членів кредитної спілки у вигляді плати за надання кредиту (крім процентів в розумінні Закону № 334), є об'єктом оподаткування податком на додану вартість відповідно до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону № 168/97-ВР.
7. Щодо оподаткування доходів членів кредитної спілки (фізичних осіб) у випадку списання сум безнадійної заборгованості за наданими їм кредитами
Відповідно до п. 1.25 ст. 1 Закону № 334 безнадійною визнається заборгованість по зобов’язаннях, за якою минув строк позовної давності.
Отже, коли кредитна спілка надає позику членам кредитної спілки, а останні із будь-яких причин її не повертають, то після закінчення строку позовної давності (тривалість у три роки) така заборгованість буде вважатися безнадійною.
Пунктом 1.2. ст.. 1 Закону України від 22.05.2003 № 889 “Про податок з доходів фізичних осіб” (далі – Закон № 889) визначено, що дохід – це сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.
Після закінчення строку позовної давності сума заборгованості платника податку, за якою минув строк позовної давності, включається до складу його загального місячного оподатковуваного доходу (п.п. 4.2.11 Закону № 889) і підлягає оподаткуванню за ставкою, передбаченою п. 7.1 ст. 7 Закону № 889.
Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону № 889 відповідальною особою за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів фізичних осіб для оподатковуваних доходів з джерелом їх походження з України є податковий агент.
Податковим агентом, відповідно до п. 1.15 ст. 1 Закону № 889, є юридична особа (її філія, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента – юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов’язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм Закону № 889.
У разі, коли податковий агент до або під час виплати доходу на користь платника податку не здійснює нарахування, утримання або сплату (перерахування) податку з доходів фізичних осіб, відповідальність за погашення суми податкового зобов’язання або податкового боргу, що виникає внаслідок таких дій, покладається на такого податкового агента. При цьому, платник податку – отримувач таких доходів звільняється від обов’язків погашення такої суми податкових зобов’язань або податкового боргу (п.п. 20.3.2 п. 20.3 ст. 20 Закону № 889).
З урахуванням зазначеного, кредитна спілка у податковому періоді (місяці), коли провадиться списання неповернутої суми позики, має виконати всі обов’язки податкового агента щодо сум, що списуються.
[
www.dpa.kharkov.ua]
