Рівноправність членів спілки
Дата: 11.09.2007 17:47:20
Як на мою думку, шановна пані Надіє, "обов"язкова додатковість" пайових членських внесків є квінтесенцією недолугості сучасних кооператорів, які забагато публікували своїх книжок, але не мали терпіння прочитати класичні твори на цю саму тему.
У моєму розумінні спілка підкорюється і виконує волю своїх членів, а не навпаки. Добровільні статутні обмеження, що накладають на себе всі члени спілки повинні бути мінімальними і спонукати до більш ефективного розвитку організації в цілому. Не забуваймо, що членство у спілці є добровільним, а внесення обов"язкового пайового внеску - необхідним атрибутом членства. Це - разова дія, що підтверджує зацікавленість члена у справах спілки та визначає грошову оцінку кредиту довіри, поза яким у спілки та у її члена взагалі немає спільних інтересів.
До внесення ж додаткових паїв члена спілки повинен спонукати віра, тверезий розрахунок та здоровий глузд. Зважена та ефективна політика управління коштами у виконанні менеджменту спілки та конкурентна доходність паїв створюють додаткову мотивацію для внесення додаткових пайових внесків. В цьому - основна відмінність обов"язкових та додаткових паїв.
Коли ж мова йде про якусь обов"язковість внесення паїв - на мою думку докорінно змінюється погляд на основну мотивацію члена спілки щодо участі у спільній діяльності з іншими. Набути членства добровільно, щоб тут таки впасти у залежність?
Таке рішення легко пояснюється логікою менеджменту, який з одного боку прагне мінімізувати свою власну зайнятість (формує підстави для виключення із складу членства, або іншого роду дискримінації членів), а з іншого - збільшити активи спілки, залучивши більше коштів у оборот.
Врешті решт у відношенні "дрімаючих" рахунків все одно треба приймати рішення - виключити пасивного члена спілки, щоб не морочити голову ні собі ні йому. То краще вже прямо сказати, що підставою для такого виключення є його пасивність, ніж підводити під це штучну фінансову базу і заставляти його відчувати провину.
У запропонованому Вами варіанті адміністрування цього питання (хто вніс, хто не вніс і скільки обов"язкових додаткових паїв і коли - вчасно чи невчасно) коштуватиме спілці значно більше, ніж власне отримані від цього надходження. І в першу чергу - у вигляді втрати кредиту довіри членів, які навряд чи зрозуміють логіку менеджменту.
Щодо другого питання.
Моя думка - нерозподіл доходу (причому у рівних із додатковими паями відносних величинах) на обов"язкові паї - однозначне порушення принципа рівноправності членства, якого не можна припускати.