Если депозит,то не легитимное.А если пай то это возможно.

євгену: За депозитом все має бути так, як передбачено договором. Будь-яке відхилення від умов договору, письмово неузгоджене з іншою стороною, є порушенням. Якщо не розуміють по-хорошому, захистити свої права можна шляхом звернення зі скаргою до Держфінпослуг або з позовом до суду. До правоохоронних органів звертатись не раджу, бо якщо ті підуть за Вас "заступатися", - грошей Вам може не лишитися. До органу з захисту прав споживачів звертатися марно, бо їх компетенція на діяльність кредитних спілок не поширюється.

Дякую за відповіді.
Таким чином головним документом є Договір на вклад.

Щодо паєвих та відсотків на них. Рішення про це може приймати Спостережна рада чи це в компетенції Загальних зборів?

Согласен

Панове , не забувайте , що криза не закінчилась - її просто відмінили . Мабуть йде мова про рішення состережної ради - як запобіжний захід з метою збереження самої КС.Тоді таке рішення по суті відповідає інтересам більшості членів КС.

Oleksandr, давайте просто всі разом будем виконувати закони і криза зникне само собою. Скажете закони погані? Згоден. Законотворці теж повинні виконувати закони, поперше Конституцію України, і тоді новостворювані закони будуть хороші. Щодо членів кредитної спілки, то Ви безумовно праві, - вони рятують свою спілку. А вкладники-депозитчики то не члени, то клієнти. Їхнє членство формальне. Їм байдуже, що буде зі спілкою. І це правільно. Їхнім основним законом є договір.
євгену: Щодо паїв, вирішити Ваше питання правільно неможливо без ознайомлення зі статутом кредитної спілки, Положенням про фінансове управління, рішеннями загальних зборів, вивчення стану додержання фінансових нормативів тощо. Тобто рішення про неповернення пайових внесків може бути правомірним.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 16.03.2011 11:46.

Oleksandr ( )

Ваші б слова та Держфінпослуг, прокуратурі, міліції і судам в вуха, куди вкладник ломанеться скаржитись, якщо йому гроші не повернуть згідно з умовами договору..... Вони ж гроші отримують, а не заробляють і що таке криза, їм невідомо...





Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 16.03.2011 12:07.

п.3. Принципи діяльності кредитної спілки:
3.1. 3) Самоврядування. п.8. Загальні збори членів кредитної спілки. п.8.1. Вищим органом кредитної спілки єзагальні збори її членів. п.8.2. Загалні збори приймають рішення з будь-яких
питань діяльності кредитної спілки. п.8.3. До виключної компетенції загальних зборів членів кредитної спілки належить:1) затвердження Статуту спілки, до нього внесення змін і доповнень. 2) обрання та відкликання членів спостережної ради, та ревізійної комісії.
6)затвердження положень про спостережну раду,ревізійну комісію та правлінн.
10) Правління кредитної спілки. п.10.4. Роботою праавління керує голова Правління, який обирається спостережною радою.
Хочу повести дискусію про керівні органи кредитної спілки:
Загальні збори кредитної спілки є вищим органом.
Правильно і більш законно: збори мають обирати всі органи управління кредитної спілки, спостережну раду і особливо Правління яке являється основним виконавчим органом в роботі спілки,так як від відповідальності, освітнього рівня, досвіду роботи, уміння правильно визначати напрямки роботи спілки і від інших критеріїв членів правління залежить успіх роботи спілки. Всі члени спілки мають певні свої кошти на депозитних рахунках спілки і вони всі зацікавлені в стабільності роботи спілки. Доцільно проводити кожного року звітно-виборні збори члені кредитної спілки. Тоді на таких звітно-виборних зборах буде можливість відкликати членів як спостережної ради, кредитного комітету, ревкомісії і осбливо членів правління, якщо такі не справляються або не хочуть справлятися із покладеними на них
обовязками. Я всіх зацікавлених запрошую до дискусії по таких життєвоважливих питань в
долі кредитних спілов в такий важкий кризовий період кредитних спілок.

Прошу не ображатися, бо в інтернеті етика і етикет дещо інакші, ніж на світських раутах, тому скажу: якщо Ви вирішили потролити, то зробили це вкрай недолуго.

Я навіть не бачу приводу для дискусії. Я зараз є головою спостережних рад двох кредитних спілок. Хочу зразу зауважити, що це не одна кредитна спілка поділена на двоє, але під одним прапором (чи під одним хазяїном), а різні кооперативні організації, що навіть працюють по різному (різні внутрішні положення, різні шаблони договорів, різні процентні ставки, різне програмне забезпечення тощо), які навіть конфліктують між собою. Сталося так, що друга кредитна спілка народилася з внутрішнього конфлікту у першій. Доречі, я знаю багато таких прикладів. Думаю, що це навіть є одією з рушівних сил, притаманних саме кредитній кооперації, що стимулюють збільшення кількості кредитних спілок у країні. Так от, у обох кредитних спілках щорічно, повторюю: щорічно!, проводяться звітно-виборні збори, на яких переобирається весь склад органів управління. Якщо у Вас не так, то що заважає зробити збори, як у нас? Закон? Ні. То що?
А що стосується членів правління, то як їх переобирати? Вони призначаються спостережною радою. Голова правління взагалі така особа, на якій все тримається. Він має відповідати занадто високим професійним вимогам. Як його регулярно міняти? Де взяти такого іншого, хоч одного? У нас кожний з двох голів правлння має по дві вищі освіти: один - радіоінженер та фінансист, другий - економіст та юрист, я вже не кажу про величезну купу різних додаткових дипломів, свідоцтв, сертифікатів тощо у кожного. А досвід?! А підприємливість?! ... Правління, а особливо голова, у справжній кредитній спілці, знаходиться у постійному конфлікті зі спостережною радою, бо голова правління за своєю суттю є виконавчим директором - підприємцем, і намагається вичавити з членів кредитної спілки (а з кого ще?) найбільшу вигоду для кредитної спілки, як для юрособи. І чим кращим підприємцем є голова правління, тим краще працює кредитна спілка. Йому протистоїть спостережна рада, яка захищає права членів кредитної спілки, постійно балансуючи між інтересами вкладників і позичальників. Може у Вас якось інакше? Голова правління і голова спостережної ради приблизно рівновеликі фігури. Цей баланс дозволяє кредитній спілці існувати і залишатись кооперативною організацією. Якщо у кредитній спілці головною фігурою є голова правління, а спостережна рада - формальність, тобто, - домінує підприємницька складова, то то є будь-що, але тільки не кредитна спілка. Тобто, вона - несправжня, а підприємницький хаміліон, паразитуючий на неприбутковому статусі кредитної кооперації. А якщо навпаки, то відбувається процес економічного занепаду.



Редаґовано 10 раз(и). Останні правки 13.05.2011 17:52.