СПАСИБО ТОВАРИЩУ ВОЛГЕ ЗА НАШЕ СЧАСТЛИВОЕ ДЕТСТВО!
Дата: 07.05.2010 20:13:28
Давайте не будемо передчасно голосити. Боротьба йде. Мені на ел. пошту прийшов лист від пана Ростислава Гайдаєнка (ВАКСВУ), в якому він висловлює розумні зауваження до т.з. концепції. Цитую повністю для тих, хто його не отримав.
_______________________________________________________________________________________________
Зауваження та пропозиції
Щодо проекту КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ КРЕДИТНОЇ КООПЕРАЦІЇ
Преамбула концепції констатує наявність суттєвих проблем на ринку кредитної кооперації. Це – втрата активів із темпом більше 25% за рік та ріст простроченості до майже 30 відсотків кредитного портфелю. З представленого проекту Концепції абсолютно не зрозуміло яким чином визначені нею пріоритети та заходи сприятимуть подоланню зазначених проблем.
Ми не вважаємо обґрунтованим висновок про те, що кризові явища «найбільшою мірою спостерігаються у «великих» кредитних спілках з обсягом активів понад 100 млн. грн.. та/або мають всеукраїнську ознаку членства».
По-перше, чинним законодавством не передбачено ніякої «всеукраїнської ознаки членства». Чинний закон передбачає можливість створення кредитної спілки за територіальною ознакою лише на рівні села, селища, міста, району, області.
По-друге, для такого висновку розробником представлено лише один аргумент – кількість скарг від членів великих кредитних спілок. Але це природно з огляду на кількість членів спілки (або, якщо бути більш точним, - на кількість вкладників). Для винесення виваженого рішення на нашу думку вкрай важливо навести статистичні дані, які б свідчили, що наприклад простроченість та доля непродуктивних активів у великих кредитних спілок суттєво більша, а ліквідність та достатність капіталу менша, ніж у маленьких. Нажаль ніякої переконливої аргументації з цього приводу у документі не наведено.
Не вірно на наш погляд визначено і основний пріоритет державного регулювання. Як зазначено у проекті концепції – це «захист інтересів споживачів фінансових послуг». Для нас, як представників ринку очевидно, що захист інтересів індивідуальних членів кредитних спілок з боку держави є важливим, але вторинним пріоритетом на тлі захисту інтересів самих кредитних спілок як юридичних осіб.
Сьогодні менеджери, працівники та члени колегіальних органів управління кредитних спілок надзвичайно потерпають від тиску вкладників, зниження платіжної дисципліни позичальників, недосконалих механізмів регулювання Держфінпослуг, бездіяльності виконавчої служби, надмірного інтересу правоохоронних органів та невизначеності у питаннях оподаткування. Захист інтересів індивідуальних вкладників на нашу думку як раз і полягає у забезпеченні прозорості та стабільності функціонування кредитних спілок як ощадних установ, а не у прямому та негайному задоволенні вимог громадян – членів спілки за рішенням регулятора.
Кредитні спілки поступово зникають (темп падіння активів 25% на рік – це не темп тимчасового спаду, це – темп ліквідації, і цю тенденцію досі не вдалося подолати), тому не зрозуміло як без зміни основного пріоритету державного регулювання у бік кредитних спілок (на противагу задоволенню інтересів їх членів, що відчужують депозити та паї), можна досягти визначеної основної мети прийняття даної концепції (а це – «запровадження ефективного механізму кредитування населення, забезпечення надійної роботи кредитних спілок…»).
Щодо розділу «Структура системи кредитної кооперації»
Поняття «системи кредитної кооперації» не визначено чинним законодавством і введено у обіг бувшим керівництвом Держфінпослуг (зокрема департаменту нагляду за кредитними установами) виключно із метою структурування та встановлення контролю за розвитком інфраструктури, що обслуговує інтереси самих кредитних спілок. Корумповане чиновництво хотіло таким чином привласнити собі право визначати яке підприємство чи організація входить до «системи», а яке – ні, яке має право заробляти на наданні специфічних послуг кредитним спілкам, а яке - ні.
Фінансова криза принципово змінила положення речей на ринку та змусила нас усвідомити, що «система» - це всі існуючі кредитні спілки, а їх фінансовий та інституційний ріст – основний критерій вимірювання успіху. Якщо вони будуть надійними та платоспроможними, збережуть а не втратять активи, вони самі будуть здатні вирішити до якої асоціації вступати, до якої об’єднаної кредитної спілки, чиїм програмним забезпеченням та аудиторськими послугами користуватись. Це – питання невід’ємного для демократичного суспільства права вибору, гарантоване Конституцією України як для громадян, так і для юридичних осіб.
Запропонований же документ проникнутий обмежувальними нормами, основою яких є мотив створення омріяних все тими ж корумпованими керівниками монополій.
Зокрема у передостанньому абзаці на сторінці 4 зазначеного документу передбачається накладення додаткового обмеження для кредитних спілок щодо їх права отримати передбачені законом ліцензії. Передбачається, що таке право повинні мати лише кредитні спілки, які є членами «саморегулівної асоціації кредитних спілок». Очевидно, що це положення проекту концепції спрямовано на стимулювання розвитку асоціації як посередника і монопольного утворення, а не на розвиток та зміцнення самих кредитних спілок.
Концепцією також передбачається обмежити право членів кредитних спілок на судове оскарження неправомірних рішень їх керівних органів, примушуючи їх звертатись лише до одного, цілком конкретного третейського суду, що планується створити при такій монопольній асоціації (абз. 3 стор 5).
Наступним абзацом передбачено, що всі кредитні спілки законом буде зобов’язано прийняти участь у формуванні активів так званого фонду гарантування вкладів (також природно монопольна структура).
Визнаючи необхідність поступового накопичення коштів та навіть надання державної підтримки для створення такого фонду, наша Асоціація переконана, що участь у такому фонді повинна бути для кредитних спілок добровільною та слугувати маркетинговою перевагою кожної окремої спілки у боротьбі за кредит довіри з боку населення. Тим більше важливо врахувати, що епоха бурхливого притоку заощаджень до кредитних спілок далеко позаду, і такі відрахування до фонду сьогодні ляжуть непосильним фінансовим тягарем на плечі спілок, і не тільки не сприятимуть швидкому притоку заощаджень, але й ускладнять здійснення поточних розрахунків.
Проект концепції містить цілий ряд положень, які вже передбачені чинним законодавством, і щодо реалізації яких не потрібно ніяких зусиль з боку держави у особі Кабінету Міністрів України.
Так наприклад і кредитні спілки і об’єднані кредитні спілки і асоціації і без концепції можуть існувати і існують, новація концепції полягає лише у тому, що тепер їх пропонується класифікувати як елементи «системи кредитної кооперації» різних рівнів. Кредитні спілки і без того можуть створювати і об’єднані кредитні спілки і кооперативні банки, тільки чомусь не створюють.
Чинний на тепер закон вже дає можливість визначити одну з всеукраїнських асоціацій КС як саморегулівну організацію, і для цього зовсім не потрібна нова концепція. Тільки чомусь державний регулятор цього не робить вже 7 років.
Можливість створення третейських судів при асоціаціях також передбачена чинним законодавством, і такі суди вже створено. Примушувати ж усіх звертатись за послугами лише одного такого суду – означає порушувати усе те ж право вибору.
Не відомо навіщо у концепції з’являється теза про необхідність обмежити діяльність кредитних спілок операціями виключно у національній валюті. На сьогодні кредитні спілки таким правом, яке пропонується заборонити, не користуються, а вирішення питання про надання валютної ліцензії врегульовано чинним законодавством та здійснюється Національним Банком України згідно чинного законодавства.
Чинний закон також передбачає механізм сертифікації аудиторів, що обслуговують кредитні спілки, тому не зрозуміло що заважає Держфінпослуг встановити ті вимоги та обмеження, про які йдеться у концепції.
В той же час проект концепції містить цілу низку небезпечних інновацій, частина з яких повністю не сумісна із міжнародними принципами кредитної кооперації.
В першу чергу, концепцією пропонується ввести принцип повної матеріальної відповідальності членів спілки за результати її діяльності. Відповідно до принципів, визначених міжнародним кооперативним альянсом, Всесвітньою радою кредитних спілок кредитна спілка є кооперативом, а для учасників кооперативу передбачається відповідальність у межах пайового внеску. Наша асоціація вітає зусилля влади, спрямовані на зростання долі пайового капіталу у пасивах кредитних спілок, проте зараз спостерігається прискорене зменшення пайового капіталу спілок по відношенню до депозитів, і держава ніяк не стимулює захищеність пайового капіталу та майнових прав пайовиків.
По-друге, концепція пропонує заборонити існування, але не пропонує передбачити механізми трансформації існуючих «великих» кредитних спілок у кооперативні банки, кредитні кооперативи або окремі кредитні спілки. Їм пропонується просто протягом року з моменту прийняття відповідного законодавчого рішення здійснити масштабну та коштовну реорганізацію, і фактично припинити своє існування (не відомо у який спосіб).
По-третє. Запропоновані у концепції положення стосовно поля членства не відрізняються за змістом від тих, що відображені у чинному законі «Про кредитні спілки». За винятком однієї відмінності. Автори Концепції пропонують позбавити кредитні спілки можливості створюватись на основі спільності інтересів релігійних, професійних та інших, визначаючи таку ознаку членства вторинною по відношенню до основної (територіальної) ознаки членства, та водночас обмежуючи цю ознаку межами області.
По – четверте, концепція передбачає надати кредитним спілкам право обслуговувати не лише своїх членів - співвласників, але й сторонніх «клієнтів». Застосування цього принципу означає концептуальну відмову від принципу неприбутковості кредитної спілки. Таким чином кредитні спілки пропонується перетворити на кредитні кооперативи, що не мають неприбуткового статусу. Оподаткування податком на прибуток, при неможливості для кредитних спілок здійснювати валютообмінні операції, обслуговувати юридичних осіб, здійснювати операції із банківськими металами, зведе нанівець будь-які їх конкурентні переваги перед банками.
І останнім блоком необхідно зупинитись на проблемах, які проектом концепції не вирішено.
По - перше це проблема забезпечення адекватної ліквідності кредитних спілок. Автори, на відміну від системи гарантування вкладів, не говорять про обов’язковість участі кредитних спілок у системі підтримки ліквідності. В концепції не зрозуміло чи є основою побудови системи підтримки ліквідності об’єднана кредитна спілка, чи кооперативний банк. Абсолютно не зрозуміло для чого об’єднаним кредитним спілкам приймати участь у створенню кооперативного банку, якщо кооперативний банк буде фактично виконувати функції ОКС? Таке «право» передбачає концепція. Концепція не визначає, а відкладає «на потім» визначення джерел поповнення таких ліквідних фондів.
По - друге, концепція не визначає це як пріоритет, і не спрямовує роботу у напрямку забезпечення більш адекватного захисту майнових інтересів як (у першу чергу) кредитних спілок, так і їх членів. Основний акцент зроблено на посиленні відповідальності самих членів кредитної спілки. Це виписано і у питанні «повної відповідальності», і в частині «законодавчих вимог щодо внесення обов’язкових внесків на покриття збитків до капіталу». За таких умов вкладники по депозитах та пайовики не тільки не внесуть додаткових коштів, але й заберуть останнє. Не зрозуміло також чи буде усунено з чинного закону одіозні норми про використання резервного фонду спілки для поповнення державного бюджету у випадку її ліквідації. Адже саме ці норми знищують для КС мотивацію для накопичення резервів.
По-третє, концепція не містить жодних пропозицій щодо розв’язання проблем із оподаткуванням доходів кредитних спілок та їх членів. На сьогодні кредитні спілки не мають проблем лише із законом «Про податок на додану вартість». Кредитні спілки не надають консультаційних, навчальних та інших послуг для своїх членів, оскільки у розумінні податківців доходи непроцентного характеру мають формувати базу оподаткування податком на прибуток. Це стосується і пені та штрафних санкцій, і компенсаційного доходу від реалізації заставного майна, і доходів від участі у обслуговуючих підприємствах.
Також кредитні спілки мають численні невизначеності та проблеми із застосуванням норм закону «Про оподаткування доходів фізичних осіб». Це стосується і доходів. Нарахованих та сплачуваних пайовикам, і процентів по депозитах, і навіть одіозних зазіхань на оподаткування неповернених кредитів. Розв’язання низки податкових проблем є найважливішою передумовою відновлення кредиту довіри населення до кредитних спілок.
Спілки відчувають істотне фінансове навантаження у зв’язку із недавнім підвищенням для них орендних ставок за рішенням Кабінету Міністрів.
Для успішного розвитку кредитних спілок необхідно істотно поліпшувати передумови їх існування, а не погіршувати їх. Під час кризи розглядати стратегії на 10-15 років просто не вчасно. Натомість необхідно зосередитись на реалізації державних проектів, і у першу чергу – проекту створення адекватної системи підтримки ліквідності КС на основі зміцнення та розвитку інституту всеукраїнських об’єднаних кредитних спілок. Також у режимі самоокупного та ефективного державного проекту необхідно реалізовувати і ініціативу створення системи гарантування вкладів. Цей проект не є настільки ж ефективним та дасть ефекту стабілізації так само швидко, як проект підтримки ліквідності, оскільки самі кредитні спілки тепер потребують живих позичених грошей, а не можливості накопичувати кошти гарантування вкладів у майбутньому.
Особливе занепокоєння викликає спосіб підготовки, обговорення та прийняття даної концепції. В ній міститься цікава сентенція (Стор. 5. 2 абзац з кінця сторінки) про те, що комплексні зміни до закону України «Про кредитні спілки» слід готувати на основі цієї концепції. Зрозуміло, що Кабінет Міністрів за Конституцією не може визначати логіку логіку законотворчого процесу і це є прерогативою Верховної Ради України. То на кого спрямовано це обмеження? Враховуючи, що до розробки проекту концепції не було залучено представників нашої асоціації, ми маємо підстави вважати, що прийняття цього документу на рівні Кабінету Міністрів у запропонованому вигляді дозволило б відповідним працівникам Держфінпослуг і надалі ігнорувати принципові застереження, висловлювані нашою асоціацією щодо змісту концепції.
Враховуючи складність та багатовекторність проблем, які постали перед кредитно-кооперативним рухом України у останні роки, а також неможливість в результаті її прийняття досягнення позитивних змін у перспективі найближчих трьох років, Асоціація вважає доцільним утриматись від прийняття концепції як програмного документу рівня Кабінету Міністрів України.
Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 08.05.2010 08:55.
