Уклоняться от погашения расписок станет сложнее
[www.kommersant.ua]

Шановні юристи, дуже потрібна ваша допомога. У нас така ситуація, районний суд виніс рішення про стягнення боргу за кредитним договором на нашу користь частково. Ми подали апеляційну скаргу. Апеляційний суд скасував рішення району та виніс нове рішення, яким застосував сроки позовної давності до чергових платежів за кредитним договором і фактично стягнув на нашу користь тільки останній платіж по граіфіку. Такого ще в нас не було. В рішенні апеляційний суд посилався на Постанову ВСУ від 06.11.2013 року по аналогічній справі, в якій суд застосовує срок позовної давності не з дати закінчення договору, а з дати виникнення заборгованості по черговому платежу за графіком, зазначеним в договорі. Це якийсь маразм! Може хто з Вас знає про такі випадки? Що робити далі?

[www.reyestr.court.gov.ua]



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 11.02.2014 14:05.

У мене таке питання до Mangust: останній платіж був у квітні 2009, а подано заяву до суду у вересні 2012 - чому банк чекав 3,5 роки, перш ніж подати на суд до боржника?

я не можу Вам відповісти за банк.... Мене наразі турбує наш графік платежів, який є в 99,9% всих кредитних договорів.

на порталі "Про кредитні спілки" [ukrks.info] викладено рішення суду по справі, яку ви вказали вище, з коментуваннями.
строк позовної давності по заборгованості за кредитом обчислюється з моменту неотримання чергового платежу, а за штрафами, неустойками і т.д. - також з моменту непроплати, але строк позовної давності - 12 місяців з виникнення заборгованості.
Отже, на мою думку, не слід чекати рік, два, три.. Прострочення платежу більше ніж на 3 місяці - явна ознака того, що людина не збирається сплачувати кредит.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 12.02.2014 11:44.

Mangust пише:
-------------------------------------------------------
> Апеляційний суд скасував рішення району та виніс
> нове рішення, яким застосував сроки позовної
> давності до чергових платежів за кредитним
> договором і фактично стягнув на нашу користь
> тільки останній платіж по граіфіку. Такого ще в
> нас не було.
Це якийсь маразм! Може хто з Вас знає про такі
> випадки? Що робити далі?


По-1. Чи я правильно зрозумів, що апеляційний суд застосував позовну давність з ВЛАСНОЇ ініціативи, боржник про це не просив?

По-2. Є в ЦКУ така
Стаття 264. Переривання перебігу позовної давності
1. Перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.


Тзн., що маразм, не маразм, а якби ваш боржник та вніс яку десятку, скажімо, через рік після того як перестав був платити, то й позовна давність ішла б від дати її внесення. А йому що, жалко тієї десятки ? ;)))) Вніс і забув...

Пане Миколо, у нас був випадок, коли позичальник, попрацювавши правильно із поштою і судом, за тиждень отримав на свою користь заочне рішення про те, що він (за підробною доречі розпискою) належним чином погасив кредит. Заочне рішення було винесено у травні 2011 року, але дізнались ми про нього лише у квітні 2012. Апеляційний суд нашу скаргу задовольнив, і визнав наше право позиватись за даним кредитним договором у червні 2012. У той самий час за нашим позовом, поданим у листопаді 2011 року стосовно того самого кредиту (вже за нашою ініціативою, звичайно), інший суд застосував позовну давність, не чекаючи зазначеного рішення апеляційного суду, хоча стосовно цього було подано відповідне клопотання.

Апелюючи на це, вже друге рішення не на нашу користь, ми зазначили, що САМ ФАКТ звернення відповідача до суду із позовом про визнання договору погашеним у наслідок належного виконання Є ДІЄЮ, передбаченою Ст. 264 ЦК. По логіці саме так воно і є. Якщо ти звертаєшся до суду про те, що твій кредит погашено у наслідок належного виконання, і потім не можеш того довести суду, означає, що на момент подачі позову ти визнав наявність боргу (інакше чого ти звертався до суду?). Так говорять підручники.

Проте Апеляційний суд чекає ПРЯМОГО ВИЗНАННЯ позичальником свого боргу, а не ДІЙ, ЩО СВІДЧАТЬ, і нашу скаргу відхиляє. Тієї самої думки притрималась і касаційна інстанція.

Висновок - в цій частині закон - як дишло. І якщо його правильно повернути, то буде так, як вирішить суддя, і факт здійснення копійчаних платежів не обов'язково свідчить про вчинення стороною дій, які можна тлумачити як визнання позичальником боргу, особливо якщо при цьому платиться лише частина процентів, а не платиться тіло кредиту... Тому як на мене, дана трактовка ВСУ є для всіх кредиторів вкрай небезпечною.

Інше питання, що я б не розумів її як позицію універсальну, оскільки йдеться про умови виконання конкретного договору, і тому стосовно даного рішення виникає маса запитань. А що, якщо немає у Договорі чіткого графіку погашення? Чи можна вважати передбачений договором строк виконання зобов'язання орієнтовним, якщо той самий Договір містить положення про чинність вимог і необхідність їх виконання позичальником АЖ ДО МОМЕНТУ ПОВНОГО ПОГАШЕННЯ, тощо.

Так, Ви зрозуміли правильно. Апеляційний суд з власної ініціативи застосував сроки позовної давності. Відповідач в судове засідання не з'явився. Заперечень та клопотань не надавав. Більш того в суді першої інстанції борг визнав.

Микола Т. пише:
-------------------------------------------------------
>
> Тзн., що маразм, не маразм, а якби ваш боржник та
> вніс яку десятку, скажімо, через рік після того як
> перестав був платити, то й позовна давність ішла б
> від дати її внесення. А йому що, жалко тієї
> десятки ? ;)))) Вніс і забув...
>


Щодо внесення якоїсь десятки.... То маю таку справу.... Правда це інша справа. В судовому засіданні боржник заявив що він не сплачував два останні платежі. В якості доказів ми надали в суд оригінали касових книг та прибуткових касових ордерів.... Але суд їх не визнав з тої причини, що на них немає підпису платника. Жодні посилання на постанову НБУ про затверження форми прибуткового касового ордеру судом не взяті до уваги.... І в цьому випадку апеляційний суд також застосував сроки позовної давності. А нашу касаційнй скаргу ВССУ відхилив, бо він не може переоцінювати докази... Намагались звернутись до ВСУ, але ВССУ відмовляє в допуску....