Яке Ваше враження? Мені смішно читати зміни до закону "Про КС", хоч знаю, що скажуть: "краще щось ніж нічого".

Serzh, де той законопроект шукати?

[gska2.rada.gov.ua]

перепрошую, не правильно відобразилось посилання: в кінці вищезазначеної адреси необхідно прибрати пробіл між "=1" та "30869".

проект доступний на сайті ПЗВ [pzv.net.ua]|59

Дякую Serzh. Почитав. Моя думка така: кращій антикризовий захід щодо діяльності кредитних спілок з залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки, а також захід з бородьби з порушеннями і злочинами у сфері залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки і подальшого використання залучених коштів, не терапевтичні припарки на кшталт ПЗВ, а радикальний хірургічний метод, - "відрізати і викинути", тобто виключити з ЗУ "Про КС" таку діяльність. Це відразу оздоровить кредитноспілковий рух. І не треба нічого "городити"... Кредитні спілки мають повернути банкам те, що у них поцупили. Залучення депозитів по-перше: не природня діяльність для кредитних спілок, по-друге: руйнує кооперативний дух, по-третє: особливо викликає невдоволення у банкірів кредитними спілками, по-четверте: потребує особливої уваги з боку держави, по-п`яте: потребує створення сумнівних організацій з гарантування вкладів з правом генерувати нормативні акти, по-шосте: потребує фінансування за рахунок бюджету і особливої уваги з боку держави і сумнівних організацій з гарантування вкладів, по-сьоме: приваблює злочинців і сприяє створенню криміногенної ситуації у країні, по-восьме: порушення і злочини у цій сфері викликають недовіру до фінансових установ взагалі, по-дев`яте: шкодить іміджу кооперації взагалі, по-десяте: шкодить кредитно-спілкового руху і нормальним (класичним) кредитним спілкам, по-одинадцяте: потребує створення чергової паразитуючої годівничку на зразок ПЗВ, ... Цей негатив, здається, можна перераховувати безкінечно. Може пора вже набратися розуму та просто припинити те неподобство. Не ПЗВ має сунутися до Верховної Ради з тим законопроектом про легалізацію ПЗВ, а кредитні спілки пропонувати законопроект про виключення з ЗУ "Про КС" діяльності з залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки.
Тож думаю, що цей той випадок, коли "краще нічого, а ніж таке щось". Але також думаю, що взамін можна виторгувати у Держави щось цікаве для розвитку кредитних спілок, наприклад: можливість створення підприємств або інвестиційну діяльність взагалі, кредитування юридичних осіб, лізінг, переказ коштів тощо.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 12.12.2008 11:56.

На мою думку, у випадку прийняття законопроекту, більшість класичних кредитних спілок відмовляться від ліцензій і не будуть залучати кошти на депозитні вклади. Класичні спілки, які в своїй діяльності не проводять ризиковану діяльність з метою "кинути народ", мають на випадок "форс-мажорних" обставин достатній резервний капітал, а також за необхідності формують відповідно до вимог фонд покриття втрат від неповернених кредитів. Також, слід відмітити, що кістяк невеликих класичних спілок сформований в органах управління. Більшість з них працює на громадських засадах. Постає питання: якщо їхні та членів родини гроші не передбачені захистом у даному законопроекті, то для чого така безкорисна праця собі на шкоду?
Можна зрозуміти бажання внести в Проект Закону про термінові заходи з упередження наслідків світової фінансової кризи та про внесення змін до деяких законів України (народний депутат України Терьохін С.А. ) подібні обмеження для банків стосовно осіб, яким Фонд не відшкодовує гарантовану суму за вкладами. Проте кредитні спілки ніколи не будуть банками, їх нема потреби навіть порівнювати і ставити вимоги на один щабель.

Кожен з Вас по-своєму правий.
Можу лише додати - фонд гарантування вкладів в такій редакції проекту лише посилить споживацькі тенденції в і закріпить статус КС як кредитних установ. Це шлях з кооперації в корпорацію ©, де будуть надавачі і споживачі фінансових послуг. А потім прощай неприбутковість і власне ідея. Варіантів кінця багато - як в першій версії Stalkera :)

Процедура включення/виключення до /з Фонду розмита. Участь КС, яка має ліцензію в фонді буде обов'язковою?
На відміну від банків ліцензії в КС строкові.

В законі про КС пропонується закріпити нерівноправність членів КС, таке собі узаконення "бізнесу":

7. Фонд не виплачує відшкодування:
1) особі, яка перебувала у складі спостережної ради, правління і ревізійної комісії учасника Фонду протягом 1095 днів, попередніх дню настання недоступності вкладів, або в такий день;
2) особі, яка на індивідуальній основі отримала від кредитної спілки пільгові відсотки та/або має фінансові привілеї, що призвели до погіршення фінансового стану спілки;
3) особі, яка підписала аудиторський висновок перевірки кредитної спілки, в якому знаходиться її вклад, будь-коли протягом 1095 днів, попередніх дню настання недоступності вкладів, або в такий день, якщо такий аудиторський висновок не містив застережень щодо майбутньої недоступності вкладів у такій кредитній спілки;
4) особі, яка є пов’язаною з особами, визначеними у підпунктах „1” – „3” цієї частини статті;???

8. Джерелами формування коштів Фонду є:
3) спеціальні збори з кредитних спілок ... у випадку недостатності коштів Фонду для виконання ним у повному обсязі своїх зобов'язань щодо погашення зобов’язань за виплатами учасниками Фонду.
В банків так само. Як і решта положень - все як в законі про банківський фонд. Тупо переписали :)

Ну взагалі то я, прибічник ще більш радикальних заходів, а саме позбавлення кредитних спілок статусу фінансових установ. А для цього ще необхідно у ЗУ "Про КС" замість надання фінансових кредитів написати - надає позики. Принципово така заміна не впливає на кредитну діяльність кредитних спілок, - проценти за надання коштів у користування брати треба, якщо інше не передбачено договором. А така заміна додалаб додаткового аргументу у відстоюванні неприбуткового статусу кредитних спілок. Що стосується поруки, то вона, як фінансова послуга, передбачена у ЗУ "Про фінпослуги" помилково, бо не є активом, а отже і фінансовим активом теж не є. Тож, можливість здійснювати кредитними спілками діяльності з надання порук не викликає потреби відносити їх до фінансових установ.
А тепер щодо теми. Якби я, наприклад, мав намір створити кредитну спілку задля шахрайства, то обов`язково і ліцензію на залучення внесків (вкладів) членів на депозитні рахунки отримав, і до ПЗВ вступив би, а ще і до всіх асоціацій де б мене тільки взяли. Бо це додало б мені суспільної ваги, а вкладнику впевненості, що я ж його гроші не вкраду, а у разі чого втрату грошей відшкодує ПЗВ. Я абсоютно впевнений, що шахраї всі так і зроблять, бо це запорука їх успіху.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 13.12.2008 12:51.

Цікава порада, пане Вячеславе; цінна і актуальна... Хоча, кому треба, то й сам додумався, не сумніваюся. Ну, то жарти, а по темі - таке.
Каюся, ніколи не намагався зрозуміти резони Вячеслава Анатолійовича у його непримиренності щодо депозитів. Та й бухгалтерію жалів - ото як розподіляти на паї... Але тепер, коли бачиш, куди воно прямує, здається, слід серйозно задуматися.

Ха, оце щойно відсудив у ДФП ліцензію, а тепер думаю - на чорта воно було треба?... :)))

А у нас ліцензія на депозити закінчилася ще у 2007 році. Ми і не намагалися отримати нову. Вона нам не потрібна. Ми працюємо без неї і горя не знаємо. Чого бажаємо і всім іншим ...
А чому у вас проблема з розподілом на паї? У нас взагалі розподіл на паї щомісячно робить не бухгалтерія, а голова правління на підставі рішення спостережної ради, яка за поданням голови правління визначає скільки процентів нарахувати доходу. Розподіл доходу на паї у голови правління займає кілька секунд.
Звісно, що розподіляється реальний дохід. А ще кожного місяця обов`язково поповнюється резервний капітал, хоча він і так становить більш ніж 20 %. За жовтень доходу на паї нарахували 1,9 %, за листопад - 2,0 %, за грудень буде -2,1%, хоча реально можемо і вдвічі більше. Так поступово будемо збільшувати... Ніхто у нас в чергу забирати внески не шикується. Навпаки незначний віддтік пайових внесків, що спостерігався останній місяць, змінився на невеличку чергу, щоб внести кошти до спілки. І це попри ріст доллару, який росте значно бистріше, ніж ми нарощуємо дохід на паї. Просто члени спілки свідомі думки про те, що доллар ми доженемо і обженемо, як це вже робили раніше. Зараз непокоїть думка - як допомогти вийти зі скрути деяким нашим (і не нашим теж) іпотетчикам. І вихід ми знайшли! Про це вже є і далі буде на форумі ВАКС. Доречі, у ту організацію, що ми створемо задля вирішення кризової проблеми іпотетчиків, я запрошую всіх бажаючих, з усіх частин України, бо спільно ми ту проблему легще подолаємо, - і кредитори не втратять свого і боржники залишаться з житлом.