В нас в кредитному договорі передбачено, що при зверненні до суду позичальник зобов"язаний сплатити спілці компенсацію у розмірі 30% від суми боргу.Мене цікавить чи потрібно з цієї суми сплачувати податок на прибуток?

Певно, що так, адже це - звичайний штраф (Сподіваюся, що повернення самого боргу в цьому випадку теж передбачено :) )

Не можу з Вами М.Тищенко погодитись щодо звичайного штрафу. Galina пише, що "в кредитному договорі передбачено, що при зверненні до суду позичальник зобов"язаний сплатити спілці компенсацію". Тож, це не штраф, а компенсація. Що воно таке? Думаю, що податок сплачувати треба. Але правомірність стягнення такої компенсації у мене викликає сумніви. Підстава - "при зверненні до суду" є такою, що настає за волі кредитора. Тож, чи можна її взагалі вважати підставою для сплати?

Це штраф, нічого більше. Читаємо ЦК:
Стаття 549. Поняття неустойки
1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення
боржником зобов'язання.
2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Стаття 550. Підстави виникнення права на неустойку
1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням
зобов'язання.

Отже, оскільки про ВІДШКОДУВАННЯ (а саме так перекладається українською слово КОМПЕНСАЦІЯ) у трактовці ст.653 ЦК у випадку, описаному Galinою, не йдеться, автори тексту договору мали на увазі неустойку.

Але якби це був і не штраф, то, звісно, податок треба платити, як з будь-якого доходу, не передбаченого ст.21 ЗУ „Про КС” (привіт одній з наших попередніх дискусій :))

У чому ми одностайні, так це у тому, що "податок треба платити". Це головне.
Все інше, - намагання видати дійсне за бажане. Якщо то штраф, то так і малоб бути написано, - "штраф", ну хочаб - "неустойка". Але у договорі йдеться саме про "компенсацію", тобто (тут нема чого перекладати, бо це синонім) про "відшкодування". А що воно таке, мабуть відомо тільки автору договору. Доречі, я не розумію: навіщо ця "компенсація" взагалі, як у економічному так і у моральному аспектах. Мені також цікаво, чи було коли небудь задоволено судом стягнення з боржника такої компенсації? І якщо, було, то на підставі якої норми закону?

Компенсація, взагалі-то, потрібна. Ось чому. Спілка подає в суд на боржника, який не платить. Сума позову - стала величина, тобто нарахування %% припиняється. Тяганина триває кілька місяців: суд радо мурижить справу, а боржник рад старатись - то не приходить, то заперечує... Увесь цей час спілка зазнає збитків. Потім починається виконання... Ну, самі знаєте. У підсумку, спілка отримає суму заборгованості через 1,5 - 2 роки, якщо повезе. У кого є можливість, закладає ці збитки у %-ну ставку. Але чому нормальні позичальники мусять платити "за того парня"? Отож, тому парню і треба впаяти додаткову суму, яка відшкодує ці втрати. Цивільно ця річ має бути формалізована як неустойка, тому що коли Ви захочете отримати ВІДШКОДУВАННЯ, а суддя захоче, щоб Ви обгрунтували суму... Ну, самі знаєте.
Що ж до прецедентів, тобто чи було задоволено - попри мовчання Galinи, дедуктивний метод дає відповідь, близьку до ствердної - бо чого би було цікавитися сплатою податку з неотриманого доходу? :)

А чому : "Сума позову - стала величина, тобто нарахування %% припиняється". Ми ніколи не припиняємо нарахування, а ж до фактичного погашення. А з п`ятого дня прострочки процентна ставка подвоюється. Коли справа перебуває на розгляді у суді подаємо додаткові позовні заяви і збільшуємо суму позову відповідно до донарахованих процентів.

А яка сума фігурує в рішенні суду і переноситься у виконавчий лист?

Згідно заявленого позову, тобто за первісним позовном плюс за додатковими. Крім того - мито і інформзабезпечення. Пені і штрафів у нас нема. Вартість юрпослуг окремо не стягуємо. У разі потреби можемо ще раз звернутись до суду і стягнути проценти за період з першого рішення суду. А взагалі судів у нас останнім часом не багато. У нас більшість кредитів - іпотека. Там зазвичай, якщо вже виникає потреба звертатись до суду, то у суді укладаємо мирову угоду і сплачуємо боржнику різницю між ринковою вартістю предмета застави і боргом, а предмет застави приймаємо у власність. Можете подивитись на сайті спілки [samopomich.pochta.ru] , - продаємо дві квартири.

Ну, звісно...Іпотека... You're happy... По-нашому - "нам так не жить". А коли кредит 3000 грн.? Тож я й говорю про сталість (точніше, квантованість) позовних сум. Ясно, що коли сума позову тисяч 200, то є сенс почережно виставляти до суду кожні 1-2 місяці прострочення.
В будь-якому випадку дякую, Вячеславе Анатолійовичу, за цікаву та повчальну інформацію.