До Serzh:
На "Ви хочете сказати, що кредитні спілки, які станом на закінчення строку дії відповідної ліцензії мали діючі депозитні договора сплачують прибутковий податок з депозитів та нарахованих на них процентів?
Якщо практика (в т.ч. і судова) саме така як Ви описуєте,"
На скільки мені відомо, досі практики такої нема, слава богу! Але зі спілкування з податківцями знаю, що таке бачення цієї проблеми у них вже є. Я не знаю чим їм заперечити. Якби ДФП не ліцензувало використання залучених коштів, а тільки залучення, тоді все стало б на свої місяця. Саме таке бачення цієї проблеми податківцями змусило нашу кредитну спілку після закінчення дії ліцензії швидко запросити всіх вкладників і змусити їх перевести депозити на паї.

Вам було легше перекинути гроші, пане Малюк. У нас частина вкладників знаходиться за кордоном. В Італії, Португалії, Росії, Польщі, Німеччині, Чехії. Заробляють гроші хто на квартиру, хто на навчання дітям.... Навідуються додому не часто. Як у їх відсутність перевести депозити на паї ?

Cred’y:
В передостанньому своєму пості ви пишете: „після закінчення строку дії ліцензії спілка договорів не укладала і не приймала коштів на депозитні вклади”.
А почали Ви тему з твердження : „спілка, відповідно до умов договору, продовжувала нараховувати і додавати проценти до основної суми вкладу”

Так все ж: „не приймала коштів на депозитні вклади” чи таки „продовжувала ... додавати проценти до основної суми вкладу”?
Я-то здогадуюсь, що було друге, бо чого б тоді у Вас були проблеми.

Що ж до „землетрусу”, то (і Serzh’у відповідаю) під актом вищої сили я маю на увазі норми чинного законодавства, які 1) мають безумовний пріоритет перед будь-якими договорами кредитної спілки 2) однозначно забороняють проводити будь-які операції по залученню коштів на депозитні рахунки без ліцензії. (Про виплату % я не говорив, але будемо вважати, що то Ви вже до суду готуєтеся ;)).
Посилання на те, що „кошти "ззовні" не надходили” – не рятує, бо де в ліцумовах говоритьтся, що вони (ліцумови) стосуються лише „зовнішніх” надходжень, та й що таке "ззовні"? Залученням коштів на рахунок є будь-яка операція, що приводить до збільшення сальдо по рахунку, і не має значення, яким там був дебет.
Також наївно апелювати до того, що „після закінчення строку дії ліцензії спілка договорів не укладала”; ліцумови писали не в тім’я биті люди, і їм, як і нам, відомо, що пред’явити договір, укладений напередодні певної дати, неважко. Тому-то й ліцензується не укладення договорів, а залучення коштів.


Вячеславе Анатолійовичу,
мені здається, що ситуація з використанням депозитів у "безліцензійний" період не аж така катастрофічна. По-перше, в позиції ДФП є логіка. Вона зла (у всіх смислах), вона ущемлює наші вольності, але вона є. А де є логіка, там є надія. По-друге, «не повинно бути жодної копійки депозитних коштів, що знаходяться у кредитах, чи на банківських депозитах” – це таки гучно сказано. Адже там ідеться 1) тільки про кредити 2) і тільки в частині ПРОДОВЖЕННЯ кредитування ПОЗА МЕЖАМИ КАПІТАЛУ. Теж нічого гарного, але ж принаймні ніякої потреби з сьогодні на завтра перетворювати депозити на паї не було. Капітал у нормальній спілці складає, ну, 20 %. Це 2-3 місяці кредитування за його рахунок – без зовнішніх надходжень. Ну і так далі.

До перших трьох абзаців М.Тищенко і на підтримку його позиції додам, що згідно не пам`ятаю якої статті ЗУ "Про КС" проценти нараховані на депозит вкладника є його власністю. Тож капіталізація є те саме, що залучення ззовні. Така моя думка.
До cred: я Вас розумію і дуже Вам співчуваю у проблемі, що склалася. Але вважаю, що у будь якому разі, капіталізацію ви маєте припинити всупереч договору, але на виконання законів. Наприклад, компенсуйте вкладникам втрати уклавши з ними додатковий договір за яким зміните процентну ставку у попередньому періоді. Головне, що у Вас є бажання чесно розрахуватись з вкладниками. А цього вже достатньо для того, щоб шукати з ними порозуміння. Ви їм розрахуєте те, що вони мали б з капіталізацією і те, що вони отримають за зміниними умовами договору. Якщо вони побачать, що то не буде менше, то я думаю вони погодяться без проблем. Але маючи депозити за відсутності ліцензії памятайте, що податкова десть дам сидить у кабінетах і постійно думає про те, як змусити вас віддати державі трохи тих грошей, і здатна від думок перейти до дій. А заперечити їм, як на мене, нема чим.
Хочу додати, що практика показує, що з пайовиками - членами кредитної спілки легше домовлятися, чим з клієнтами - вкладниками. Перші вкладають гроші без договору і довіряють всьому, а ті другі вірять тільки у договір, що на папері, і постійно підозрюють, що їх десь дурять.

Прочитав я Ваші поради, колеги, і згадав анекдот:

Двоє друзів летіли на повітряній кулі. А тут буря, шквал і їх віднесло невідомо куди. Коли буря вщухла, вони вирішили спуститись до висоти 100 м. і спитати у людини, що стояла внизу, де вони знаходяться. Людина подумала і відповіла, що вони знаходяться на повітряній кулі на висоті 100 метрів. Тоді один з друзів каже - я впевнений, що ця людина адвокат. Чому ти так вирішив, питає другий. Тому, що його відповідь є одночасно і правильною і безглуздою.

Прошу не ображатись. Але для вирішення мого питання одних юридичних порад мало. Треба враховувати і моральні аспекти. Я не впевнений, що людина мене зрозуміє, якщо я буду напружувати її підписувати якісь дивні документи. Це викликає підозру. Потім прохання віддати всі гроші, потім прибігають всі, забрати свої, а потім скарга в міліцію, прокуратуру, ДФП, що їм не віддають гроші. Далі продовжувати ? То навіщо йти таким шляхом ? Деньги не любят суеты.

Cred’y:
От якраз про моральний аспект я й хочу поговорити. Ви вчинили помилку – для мене це очевидно; що гірше – ця помилка є правопорушенням – не будемо говорити про якість права та ін.: право є таким, як воно є. Проблема полягає в тому, що коли Ви питаєте – а де я є, а ми Вам відповідаємо „Ви в ...( ну точно що не на висоті 100 м), то Ви ображаєтеся і говорите: „Ну які ж ви після цього колеги, ви адвокати”, А якби ми Вам говорили щось типу „Борітеся – поборете”, то всі були б цяці, один судовиконавець кака... Вас би це більше влаштувало? А для мене, наприклад, важливо, щоб таких помилок не повторювали ні Ви,ні інші, і щоб заплатили Ви за них якнайменше – почитайте вгорі. А Ви чого чекали – що Вам скажуть „волшебноє слово”, яке варто вимовити, і всі відчепляться? Це ж якби Ви були на висоті 100 м... А тут виборсуватись треба. Тому я б, наприклад, засунув би амбіції та всякі штуки, які Ви (безпідставно) називаєте моральними, туди, нижче рівня 100 м. „И работать, работать!!!”...

Той один з друзів з повітряної кулі, доречі мабуть дуже розумний, якщо не брати до уваги, що вперся на ту кулю, не помилився, - я дійсно адвокат. Але у визначенні координат місцезнаходження кулі, якщо не влаштовує визначення - "на повітряній кулі на висоті 100 метрів", вкотре приєднуюсь до думки М.Тищенко - "ця помилка є правопорушенням". Це точніше, але неприємне визначення координат. Мої поради куди і як летіти я вже виклав. Цілком припускаю, що існує і більш правільний шлях, а може і не один. З кулі можливо видніше. Я ж не знаю всіх деталей проблеми, що виникла у повітряплавців. Коли ми були аеронавтами і у нас виникла подібна проблема, то вирішили більше не літати і з тих пір ходимо пішки, бо так безпечніше і природніше, і шлях обираємо самі, а не вітер з Києва.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 26.06.2008 18:50.

Сміх крізь сльози. Хотів трохи розвеселити, а тут ... Нарвався, називається. Прошу вибачення . Чесне слово - не хотів нікого образити. Більше не буду анекдотів розповідати :-))



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 29.06.2008 22:24.

Я не вибачаю, бо не бачу за що. Мене Ви не образили, і анекдот мені сподобався.