Здається, Ясю чекати марно. Тож спробую відповісти на питання: “Или как?”. Говорю (чи то пишу) лише щодо кредитних спілок. Моя думка така: Кожен з методів: і касовий, і нарахування має свої недоліки і переваги. Не можна сказати, що метод нарахувань краще за касовий. До речі, є така думка, що причиною фінансової кризи 2008 р. став саме метод нарахувать. Що таке касовий метод? Це коли доходи визначаються за фактом отримання грошей чи іншого майна у якості платежу, а витрати також за фактом платежу, але у зворотій бік, і саме у той час коли, коли відбулися. За методом нарахування інакше: є ймовірність отримання доходу і суму можна визначити — це вже дохід. Але при методі нарахувань витрати не існують окремо від доходів, а прив`язані до певного доходу, у тому числі і у часі. Тобто, є ймовірність отримання доходу і суму можна визначити — це дохід, але якщо дохід фактично, тобто за касовим методом, не надійшов, то то така сама сума є одночасно витратою. Між тим, існує дві версії виконання касового методу: “за духом” і “за буквою” міжнародних стандартів звітності та обліку. Другу версію, тобто “за буквою” я називаю ПШиком, або ХаПом, тобто Поділом Шкіри невбитого ведмедя, або Хапанням Повітря (роботи багато, а результату чортма). Так от, у чому відмінність підходу до виконання методу нарахування “за духом” і “за буквою”? Спробую пояснити. “За духом” це коли міжнарожні стандарти щодо методу нарахування додержуються відповіно до їх сутності. Це так: Згідно п.29 МСБО 18 [
www.minfin.gov.ua] “дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів суб’єкта господарювання, що приносять відсотки ... має визнаватися ... якщо ... є ймовірність, що економічні вигоди, пов’язані з операцією, надходитимуть до суб’єкта господарювання”. За буквоїдською версією вважається, що таку ймовірність породжує договір, на підставі якого розраховуються проценти. Між тим, це не так. Наводжу приклад: У один і той самий день двом різним людям за однаковими кредитними договорами було надано два кредита на місяць на однакових умовах і на однакову суму. Через місяць за одним кредитом було сплачено проценти і повернуто кредит, а за іншим не надійшло ні процентів, а ні навіть тіла кредиту. Скажіть яка ймовірність одержання економічної вигоди була за тими договорами? Відповідаю: ніякої ймовірності за тими договорами не було. Вірніше вона була, але рівень ймовірності на підставі договору визначити неможливо. Як бачите на моєму прикладі, похідні умови були однаковими, а результат протилежно різний. Звертаю увагу, що і МСБО не називає підставою визначення доходу договір, а ймовірність !!!, пов`язану з операцією, тобто ймовірність пов`язану з договором. Тож ймовірність це дещо інше, ніж договір, окреме і додаткове. І та ймовірність має бути визначальною. А отже, та ймовірність має бути або абсолютною, тобто фактично реалізованою, або наближеною до такої. Таку ймовірність породжує або визнання позичальником нарахованих на підставі договору процентів, або визнання такого нарахування третьою особою, яка або виступає гарантом, або наділена відповідними повноваженнями контрагентами договору чи в силу закону. Я знаю три випадки настання такої ймовірності: 1. сплата нарахованих процентів позичальником чи треьою особою (поручителєм) (співпадає з касовим методом, абсолютна ймовірність), 2. визнання (у письмовій формі) позичальником чи третьою особою (поручителєм) суми боргу з нарахованих процентів (наближена до абсолютної ймовірність), 3. рішення суду (у тому числі третейського) (наближена до абсолютної ймовірність). Оце три, і лише три, випадки застосування методу нарахування. А тепер версія “за буквою” від лукавого, яку вперто нав`язують митарі, книжники і фарисеї, всупереч вимогам МСБО про визначальне значення ймовірності. За цією версією методу нарахування все має відбуватися так, як Ви, Яся, описали. Тобто, кредитний договір укладено, на його підставі надано кредит, пройшов певний час, зазвичай місяць, і, нехтуючи принципом ймовірність отримання доходу, здійснюється нарахування процентів. Припустимо позичальник не сплачує проценти. Проходить ще такий самий проміжок часу. Скажіть яка ймовірність отримання економічної вигоди тепер? Її не було минулого разу, а тепер і того менше. Проходе ще десять таких самих проміжків часу. Скажіть яка тепер ймовірність? Скажіть, а Ви дотримуєтесь вимоги МСБО, чи вперто її ігноруєте, продовжуючи періодично нараховувати проценти? Ось ми і підійшли, Ясю, до Вашого головного питяння: платити податок з того НЕймовірного доходу чи “или как”. Заспокою Вас, Яся, що всеж таки “или как”. І цей “или как” виглядає приблизно так (наводжу приклад): позичальник 5 липня отримав на рік кредит у сумі 1000 грн. під 60 % річних з щомісячною сплатою процентів: Д376-К301 1000 грн.; 5 серпня, незважаючи на відсутність будь-яких ознак ймовірності отримання економічних вигод, всупереч МСБО, нараховуємо проценти, керуючись виключно договором: Д373-К719 50 грн.; при цьому, керуючись абз.7 ст.4 ЗУ “Про бухгалтерський облік ...” [
zakon4.rada.gov.ua] , про те, що “доходи і витрати відображаються в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності в момент їх виникнення ...“, таке нарахування має буте зроблено саме 5 серпня, а не в інший день, і не на прикінці місяця, бо 5 серпня — це той момент. А позичальник 5 серпня грошей не приніс. Тож, маємо застосувати вимогу п.34 МСБО 18 про те, що “... коли виникає невизначеність щодо отримання суми, яку вже включено до суми доходу, неотримана сума ... визнається як витрати, а не як коригування суми первісно визнаного доходу”. Коли виникла невизначеність? Ну десь так з 5 на 6 серпня. А отже, керуючись знов таки абз.7 ст.4 ЗУ “Про бухгалтерський облік ...” про момент відображення витрат, 5 або 6 серпня, а не в інший день, і не наприкінці місяця, квартала або року, відображаємо витрати (звертаю увагу: згідно п.34 МСБО 18 не коригуємо дохід, а саме відображаємо витрати): Д8-К??? 50 грн.; Ось саме ці витрати не дозволять Вам, Ясю, загинути під тягарем податку. Аж ось раптом 7 серпня завітав позичальник і сплатив: 25 грн. Д???-К71 50 грн. А касового апарату нема, тож так: Д301-К402 25 грн. та Д402-К373 25 грн.. А ще треба врахувати подвоєння процентів, чи додаткові проценти, чи коефіцієнт, які багато хто застосовує. 5 та 6 вересня вихідні. Тож 7 вересня таке: Д373-К719 50 грн.; Відповідно 7 або 8 вересня таке: Д8-К??? 50 грн.. Ну і так далі ... Думаю, що зрозуміло, чому я називаю цю буквоїдську версію ПШиком, або ХаПом? Роботи багато, засраність, вибачте, бухгалтерського обліку критична, а реальний дохід не більший, ніж за касовим методом: дохід росте, як бульбашка, витрати — теж, обіговий баланс — страшно глянути, а фактично ... А фактично така, але тільки значно більша бульбашка луснула десь там у 2007 — 2008 р.р. і призвела до детонації інших бульбашок, і весь той економічний катаклізм назвали фінансовою кризою 2008 року. Заперечуйте, колеги?
Редаґовано 7 раз(и). Останні правки 14.08.2015 16:14.
