На сайті одного з банків я прочитала оголошення про продаж залогового майна, після тривалих телефонних переговорів з банкірами, ми домовилися, що банк передасть нам це майно у власність на умовах підпису договору поруки, на що ми погодилися. Підписали договір поруки, почали виплачувати боги за боржника, а працівники банку почали з нами гратися в жмурки, не поспішаючи це майно переоформлювати на нас. Через пів року з великим зусиллям ми узнали де зарита собака: на це майно наложено 7 арештів і воно знаходиться в розшуці. Як потім вияснилось, що банк взнав, що боржник не має можливості розрахуватися і таким чином знайшов вихід, як повернути свої гроші. На всі наші запитання вони відповідають, що це не їх проблема, а наша, так як ми підписали договір поруки і всі зобов"язання за боржника перед банком тепер наші. Так у нас тепер ні товару, не грошей, ще й боргу перед цим банком на пів мільйона.

Треба негайно звертатися до суду і визнавати договір поруки недійсним. Для визнання договору недійсним підстав достатньо. Треба тільки спромогтися ті підстави довести у суді. Всі гроші банк вам поверне. Цікаво яке майно? Нерухомість? Зважаючи на суму боргу - нерухомість. Не думаю, що у банка нема гарних юристів, і таке з вами вони зробили помилково. Думаю, що банк діяв свідомо і обдурив вас. А отже є всі підстави вимагати від банка відшкодування спричиненої вам шкоди. У цьому випадку треба було укладати договір про відступлення права вимоги. Він може бути укладеним у простій письмовій формі. Але договір про відступлення застави, якщо це нерухомість, тобто іпотека, укладається завжди з ноторіальним посвідченням і держреєстрацією. У зв`язку з тим, що ЗУ "Про іпотеку" вимагає, щоб обидва ці договори укладалися одночасно, то бажано обидва ці договору вміщувати у один і посвідчувати нотаріально. Арешти на майно, хоч 7, а хоч 77, то пусте, бо у заставодержателя переважне право на звернення стягнення. Для початку можете вимагати (тільки письмово) розірвати той хибний договір поруки, що ви уклали з банком, і привести все до нормального законного стану, тобто до укладення договору про уступлення права вимоги і уступлення застави. А якщо ні, то мершій до гарного адвоката. З адвокатами теж будьте обережними. Як колись писав В.I. Ленін "Эту интелигентную сволочь нужно держать в ежовых рукавцах, потому что она иногда паскудничает" (рос.).

Дякуємо за пораду. Майно це це 2 тягачі з напівпричепами, нотаріально нічого не завіряли, тільки підписали договір поруки з банком, брали, щоб працювати на них і тим самим погашати борги, а так вони стоять уже 8-й місяць, працювати не можуть так, як не оформлені, гроші які були в наявності виплатили, банк нараховує відсотки, пені, штрафи, за просрочені платежі, банкіри пложили око на нерухомість і земельну ділянку в Киеві, яка є в нас у приватній власності.

Ага, всеж таки рухомість. Тоді якщо порука, то дійсно до того часу поки ви не сплатите весь борг за боржника ви не маєте права на заставу. А навіть, як і сплатите, то теж нікому не відомо, як те майно вам передати та як його переоформлювати, та ще і 7 арештів. Я не бачу для вас іншого шляху, як визнавати той договір поруки недійсним і повертати собі гроші.

Домовленість була така, правда усна, що власник цих авто надає мені генеральну довіреність на ці авто, він це і зробив, а я продаю їх своєму чоловіку, а потім банк міняє заставодавця, тобто кредит залишається той же, застава та ж, тільки міняється заставодавець. Довіреність ми получили, а зняти з обліку і переоформити на себе не змогли по вищевказаним причинам, а раз офіційно вони не наші то ми не можемо займатися запланованим видом діяльності, значить доходу з них нуль. Тільки це крім нас нікого не ціавить.

Кредитна спілка Лідер плюс надає кредит під5% річних .Це можливо?

Можливо і неможливо одночасно, бо навіть у валюті це збитково. А отже, щось там не так ...



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 21.04.2010 18:08.

А ви візьміть.
Хоча б гривень 200.

Цо воно ? [www.lider-plus.com.ua]

Звичайне кидалово. Спочатку скажуть ти сьогодні, внеси в касу 5% від суми, яку хочеш отримати, підпиши угоду, а кредит тобі пообіцяють дати десь потім. А погашати кредит мусиш так, ніби гроші вже отримав. Тут суть в тому, щоб виманити в тебе ці 5%. А гроші не дадуть ніколи. У нас те чудо називається "Берегиня". Може вже назву поміняли бо народу нагріли купу. Ніхто їх не зупиняє. Ні міліція ні прокуратура ні ДФП. Дурять і далі. Так що, не зв"язуйтесь з ними.

Мама в детстве говорила: Бесплатный сыр только в мышеловке

Добрый день!
Я оформил потребительский кредит на покупку телефона, но через пару дней телефон оказался в ремонте. В законе прочитал что могу в теч. 14 дней разорвать Договор с банком. Но банк говорит что разорвать без акта от сервисного центра не могут. Подскажите, пожалуйста, действительно ли это так? И в каком случае банк разорвет этот договор?

Виникло питання навколо правильного застосування в кредитних договорах понять термін і строк.
В нашому договорі прописано, що термін користування кредитом з " дати" по "дату ".
Щодо строку дії договору : " Даний договір набуває чинності з дня його підписання Сторонами та діє до повного виконання Позичальником зобовязань за цим договором."
Вважав правильним застосуванням цих понять. Проте прочитав на юридичному порталі наступне твердження:
Гра термінів
Як правило, банки визначають строки дії договору «до повного виконання зобов’язань за договором», «моментом повного погашення заборгованості» тощо. Виникає запитання, чи можна вважати такі положення договору встановленим строком виконання зобов’язань?
Відповідно до вимог статті 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями та годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Таким чином, умови договору про його дію до повного виконання позичальником або поручителем взятих на себе зобов’язань не може розглядатися як строк дії з огляду невідповідності положенням статті 252 Цивільного кодексу України.
Яка Ваша думка? Як правильно прописати в договорі ці пункти?

Та певно, мусите писати "строк дії договору становить 12 міс."
"термін виконання зобовязань 12.12.13."

Ага, а що стосується "до повного виконання зобов'язань", то тут ідеться про дію УМОВ договору, нп., нарахування процентів триває і після спливу строку, на який первісно видавався кредит, якщо суму кредиту не повернено; або, скажімо, спілка так і продовжує бути зобов'язана повідомляти позичальника про зміну свого місцезнаходження, поки він не віддасть усе, що винен і т.д.

Очевидно, що тут є елемент циклічності, але інакше не можна і вимогу закону (вказувати саме "строк дії договору") виконати, і інтереси кредитора (справедливі!) забезпечити.



Редаґовано 1 раз(и). Останні правки 25.05.2013 14:52.

Ще варто звернути увагу на ст.631 ЦКУ. До тогож згоден з Миколою Т..
У нас теж колись було по-банківськи: «до повного виконання зобов’язань за договором», але при перевірці ДФП нам це записали як порушення, і ми, зважаючи на вимоги закону, змушені були погодитись і виправитсь. Зараз у нас так: Наприклад: договір від 24.05.13, кредит надається строком на один рік. У тексті годовору буде таке:
" ...
2. Позичальники зобов`язані до 24 травня 2014 р. повернути кредит.
...
13. Строк дії договору 12 місяці(-ів). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання тих зобов’язань, що залишились невиконаними."
Що стосується повернення тіла кредиту та подальшого нарахування процентів після закінчення строку договору то тут треба спиратись на ст.625 ЦКУ.



Редаґовано 2 раз(и). Останні правки 27.05.2013 15:27.

Щиро вдячний за поради.